Moderato In Re Minore - Carmen Consoli

Vigilia di Natale,

un giorno come gli altri,

una tazza di latte caldo e

nessun regalo da scartare.

Auguri professore e

Felice anno nuovo,

dЂ™un tratto un indecifrabile

imbarazzo colmava i suoi occhi.

Vigilia di Natale

e i cori polifonici

trainati dal vento,

sii laudato o mio signore.

Gli addobbi per le strade,

i presepi viventi,

dЂ™un tratto un senso di sconforto

misto a frustrazione, colmava i suoi occhi.

Ed avrebbe voluto

trovare al suo fianco

una compagna premurosa

e amabile.

Ed avrebbe voluto

sentire il calore

di un altro corpo sotto

le coperte.

Vigilia di Natale,

un albero spoglio,

uno sguardo fugace a

vecchi testi di filosofia.

Auguri professore e

felice anno nuovo

dЂ™un tratto uno spietato senso

dЂ™insoddisfazione colmava i suoi occhi.

Ed avrebbe voluto

trovare al suo fianco

una compagna premurosa

e amabile.

Ed avrebbe voluto

sentire il calore

di un altro corpo sotto

le coperte.

Ђ¦

Святвечір,

день, як і будь-який інший,

чашка гарячого молока e

немає подарунків для розгортання.

Вітаю, професоре Е

Щасливого Нового року,

раптом нерозбірливе

збентеження наповнило його очі.

Святвечір

та поліфонічні хори

гнаний вітром,

будь хвала мій пане.

Прикраси на вулицях,

живі вертепи,

раптом відчуття дискомфорту

змішане з розчаруванням, воно наповнило його очі.

І він би хотів

знайти біля нього

турботливий товариш

і милий.

І він би хотів

відчути жар

іншого тіла нижче

ковдри.

Святвечір,

голе дерево,

швидкий погляд на

тексти старої філософії.

Вітаю, професоре Е

щасливого Нового року

раптом нещадне відчуття

невдоволення наповнило його очі.

І він би хотів

знайти біля нього

турботливий товариш

і милий.

І він би хотів

відчути жар

іншого тіла нижче

ковдри.

Ђ¦