Fiori D'Arancio - Carmen Consoli

Aveva uno sguardo intenso e diretto

Le dita curate e un sarcasmo congenito

Labbra sottili, armonioso contorno

Di denti bianchi e perfetti

Poche parole, eleganza nei modi

Una lieve cadenza d’oltralpe e dominio di sè

Gli incontri divennero assidui e frequenti

Nei luoghi e agli orari più insoliti

Quell’uomo intrigante teneva le redini

Con singolare destrezza

Pochi preamboli quando mi chiese:

«vorresti sposarmi?», era onesto e sicuro di sè

Ricordo il giorno del mio matrimonio

L’abito bianco di seta ed organza

Fiori d’arancio intorno all’altare

Aspettavo il mio sposo con devozione

La chiesa gremita di gente annoiata

Per l’interminabile attesa

Alle mie spalle sbadigli e commenti

E di lui neanche l’ombra lontana

Pochi preamboli quando mi chiese:

«vorresti sposarmi?», era onesto e sicuro di sè

Ricordo il giorno del mio matrimonio

L’abito bianco di seta ed organza

Nessuno sposo impaziente all’altare

Soltanto un prete in vistoso imbarazzo

Ricordo il giorno del mio matrimonio

L’abito bianco di seta ed organza

Nessuno sposo impaziente all’altare

Soltanto un prete in vistoso imbarazzo

Ricordo il giorno del mio matrimonio

L’abito bianco di seta ed organza

Nessuna marcia nuziale

Soltanto il mio tacito requiem

E immenso cordoglio

Він мав напружений і прямий погляд

Доглянуті пальці і вроджений сарказм

Тонкі губи, гармонійний контур

З ідеально білими зубами

Кілька слів, елегантність у способах

Легка каденція з-за Альп і самовладання

Зустрічі стали наполегливими та частими

У найнезвичайніші місця та часи

Цей інтригуючий чоловік тримав кермо

З особливою спритністю

Кілька преамбул, коли він запитав мене:

«Ти хотів би вийти за мене заміж?» Він був чесним і впевненим

Я пам'ятаю свій день весілля

Біла сукня з шовку та органзи

Помаранчеві квіти навколо вівтаря

Я з відданістю чекав свого чоловіка

Церква була повна нудьгуючих людей

За нескінченне очікування

За мною позіхає і коментує

І навіть не далека його тінь

Кілька преамбул, коли він запитав мене:

«Ти хотів би вийти за мене заміж?» Він був чесним і впевненим

Я пам'ятаю свій день весілля

Біла сукня з шовку та органзи

Жодного нетерплячого нареченого біля вівтаря

Просто священик у помітному збентеженні

Я пам'ятаю свій день весілля

Біла сукня з шовку та органзи

Жодного нетерплячого нареченого біля вівтаря

Просто священик у помітному збентеженні

Я пам'ятаю свій день весілля

Біла сукня з шовку та органзи

Жодного весільного маршу

Тільки мій тихий реквієм

І величезні співчуття