Limón Limonero - Carlos Cano

A los pies de un limonero florecido

una noche que en la vida olvidaré

un mocito pintorero y presumido

a una niña le entregó too' su querer

Se creyó su juramento y no vió su falsedad

y se ahoga en el tormento

de sentirse abandonada

Y a la sombra de aquel limonero

que un día, dichosa, la vió sonreir,

desojando una a una sus penas

igual que una rosa le cantaba así:

Limonero, ay, limón limonero

a tu vera le dijo un mocito falso y embustero

como a nadie en el mundo he querido,

serrana, te quiero.

Ten piedad de mí,

calma mi dolor,

ay, limón, limonero,

limonero mío de mi corazón.

Por caminos sembraditos de zarzales

con la cruz de su dolor se echó a rodar

y ahogadita por la hiel de los pesares

no consigue ni olvidar ni perdonar,

pero al cabo de los años se cumplió la maldición,

que otra hembra lo traiciona

lo mismo que él traicionó.

Y a la sombra de aquel limonero

que fue florecido

y el tiempo secó

hoy lo han visto llorando sus penas

por un desengaño, castigo de Dios.

Limonero, ay, limón limonero

a tu vera le dijo un mocito

falso y embustero:

como a nadie en el mundo he querido,

serrana, te quiero.

Ten piedad de mí,

calma mi dolor,

ay, limón, limonero,

limonero mío de mi corazón.

Біля підніжжя квітуче лимонне дерево

ніч, яку в житті я забуду

молодий художник і зарозумілий

дівчині він віддав всю свою любов

Його клятві повірили і він не бачив її брехні

і тоне в муках

почуття покинутого

І в тіні того лимонного дерева

що одного дня, щасливий, він побачив її усмішку,

відпускаючи свої печалі одну за одною

як троянда співала йому так:

Лимонне дерево, ой, лимонне лимонне дерево

— сказав на вашу сторону фальшивий і брехливий молодий чоловік

Я нікого на світі не кохала,

Серрано, я люблю тебе.

Помилуй мене,

заспокой мій біль,

о, лимон, лимонне дерево,

моє лимонне дерево мого серця.

Через стежки, всіяні ожиною

хрестом свого болю почав котитися

і потонула в жовчі скорботи

він не може ні забути, ні пробачити,

але в кінці років прокляття сповнилося,

що інша жінка його зраджує

те саме, що він зрадив.

І в тіні того лимонного дерева

що був розквітлий

і час висох

сьогодні вони бачили, як він плакав

за розчарування Божа кара.

Лимонне дерево, ой, лимонне лимонне дерево

вам сказав молодий чоловік

фальшивий і брехливий:

Я нікого на світі не кохала,

Серрано, я люблю тебе.

Помилуй мене,

заспокой мій біль,

о, лимон, лимонне дерево,

моє лимонне дерево мого серця.