María La Portuguesa - Carlos Cano, Amália Rodrigues

En las noches de luna y clavel

De Ayamonte hasta Villareal

Sin rumbo por el rio, entre suspiros

Una canción viene y vá

Que la canta María

Al querer de un andaluz

María es la alegría, y es la agonía

Que tiene el sur

Que conoció a ese hombre

En una noche de vino verde y calor

Y entre palmas y fandangos

La fue enredando, le trastornó el corazón

Y en las playas de isla

Se perdieron los dos

Donde rompen las olas, besó su boca

Y se entregó

Estribillo:

Ay, María la portugesa

Desde Ayamonte hasta Faro

Se oye este fado por las tabernas

Donde bebe viño amargo

Porque canta con tristeza

Porque esos ojos cerrados

Por un amor desgraciado

Por eso canta, por eso pena

¡Fado!

porque me falta su boca

¡Fado!

porque me faltan sus ojos

¡Fado!

porque se fue por el rio

¡Fado!

porque se fue con la sombra

Dicen que fue el te quiero

De un marinero, razón de su padecer

Que en una noche en los barcos

De contrabando, p’al langostino se fue

Y en las sombras del rio

Un disparo sonó

Y de aquel sufrimiento, nació el lamento

De esta canción

Ay, María la portugesa

Desde Ayamonte hasta Faro

Se oye este fado por las tabernas

Donde bebe viño amargo

Porque canta con tristeza

Porque esos ojos cerrados

Por un amor desgraciado

Por eso canta, por eso pena

¡Fado!

porque me falta su boca

¡Fado!

porque me faltan sus ojos

¡Fado!

porque se fue por el rio

¡Fado!

porque se fue con la sombra

У ночі місяця і гвоздики

Від Аямонте до Вільяреала

Без напрямку біля річки, між зітхань

Пісня приходить і йде

Що Марія співає

За волею андалузця

Марія – це радість і агонія

Що має південь

хто зустрів того чоловіка

У ніч зеленого вина і тепла

І між пальмами і фанданго

Він заплутував її, засмутив її серце

І на пляжах острова

обидва були втрачені

Де хвилі розбиваються, поцілував її в уста

і він віддав себе

Приспів:

О, Марія Португалька

Від Аямонте до Фару

Це фаду лунає в тавернах

де він п'є гірке вино

бо він сумно співає

Чому ці заплющені очі

за нещасне кохання

Тому й співає, тому й шкода

Фаду!

бо я сумую за її ротом

Фаду!

бо я сумую за його очима

Фаду!

бо він йшов річкою

Фаду!

бо він пішов із тінню

Кажуть, що я тебе люблю

Про моряка, причина його страждань

Що вночі на човнах

Контрабандний, p'al langostino пішов

І в тіні річки

пролунав постріл

І з тих страждань народився лемент

цієї пісні

О, Марія Португалька

Від Аямонте до Фару

Це фаду лунає в тавернах

де він п'є гірке вино

бо він сумно співає

Чому ці заплющені очі

за нещасне кохання

Тому й співає, тому й шкода

Фаду!

бо я сумую за її ротом

Фаду!

бо я сумую за його очима

Фаду!

бо він йшов річкою

Фаду!

бо він пішов із тінню