Tendinha - Amália Rodrigues

Junto ao arco de bandeira

Há uma loja tendinha

De aspecto rasca e banal

Na história da bebedeira

Ai, aquela casa velhinha

É um padrão imortal

Velha taberna

Nesta Lisboa moderna

É da tasca humilde e terna

Que mantém a tradição

Velha tendinha

És o templo da pinguinha

Dois dois brancos, da ginginha

Da boêmia e do pimpão

Noutros tempos, os fadistas

Vinham, já grossos das hortas

Pra o teu balcão returrar

E inspirados, os artistas

Iam pra aí, horas mortas

Ouvir o fado e cantar

Поруч із бантом прапора

Є маленький магазин

Груба і банальна на вигляд

В історії пияцтва

О, той старий будинок

Це безсмертний візерунок

стара таверна

У цьому сучасному Лісабоні

Це з скромної і вічної таски

Це підтримує традиції

старий ларьок

Ви храм pinguinha

Два два білих, da ginginha

З богеми та сутенерства

В інший час фадісти

Прийшли, вже густі з садів

Щоб ваш лічильник повернувся

І надихнули митців

Пішов туди, мертві години

Слухання фаду та спів