Pianto Noisy - Carl Brave

Io co' un mal di testa, porco *** umbriaco lesso

Non capisco che sta a di' alle guardie fuori dal cancello

'Sta sera ho perso il cellulare e ho preso pure un destro

Lei mi diceva prima non beveva tanto spesso

Anche io è da un po' che non so' più lo stesso

Mi guarda e ride, io non riesco a dire «a»

La sua amica sul sofà, in tv la Serie A

Io per terra come un verme, come una radice

Lei si tocca la narice

Sorride ma non è felice

Vede il quadro uscire via dalla cornice

Non riesco a capire quello che dice in bocca sa di vernice

Il mio cuore paonazzo

Rallentiamo l’andazzo

Fuori pioggia di ghiacco

Sotto un tetto a Testaccio (ehi)

Lei apre i rubinetti

Borse sotto gli occhi oasi

Vorrei bere dal suo pianto noisy

Arrotati pe' questo prodotto

Sette anni pe' uno specchio rotto

Noi autodistruttivi kamikaze

T’ho preso tutto, ma non t’ho mai detto grazie

E ti prego di accorciare le distanze

Non bastano due stanze

A divide' i nostri cuori magneti

Grandi come pianeti

Tutt’uno con le pareti

La tua pelle di seta, ho scordato quello che eri

I tuoi nei, bei momenti tuoi, quelli miei

I sorrisi quelli veri a trentadue quando non c’era lei

Al polso un Rolex fatto a morsi, denti tuoi sui polsi

Io che mi sento ricco vero come quando svolti

Tu che sorridi sul divano nei tuoi occhi rossi

Sei bella vera sempre non mi importa ciò che indossi

Я ко 'головний біль, свиня *** умбріако варена

Я не розумію, що це залежить від охоронців за воротами

«Сьогодні ввечері я втратив свій мобільний телефон, і я також скористався правою

Вона казала мені, що не так часто п’є

Я теж давно не знаю того самого

Він дивиться на мене і сміється, я не можу сказати "до"

Її подруга на дивані, Серія А по телевізору

Я на землі, як хробак, як корінь

Вона торкається ніздрі

Він посміхається, але не щасливий

Він бачить, як картина виходить з рами

Я не можу зрозуміти, що вона каже, у неї в роті смак фарби

Моє фіолетове серце

Уповільнюємо темп

Надворі крижаний дощ

Під дахом у Тестаччо (ей)

Вона відкриває крани

Мішки під очима оазис

Я хотів би випити з її гучного крику

Згорніть для цього продукту

Сім років за розбите дзеркало

Ми саморуйнівні терористи-смертники

Я забрав у тебе все, але ніколи не сказав тобі спасибі

І, будь ласка, скоротіть дистанцію

Двох кімнат замало

А розділили наші серця магнітами

Великі, як планети

Один зі стінами

Твоя шовковиста шкіра, я забув, ким ти був

Ваші родимки, ваші прекрасні моменти, мої

Справжня посміхається в тридцять два, коли її не було

Ролекс невеликого розміру на зап’ясті, зуби на зап’ясті

Я, який відчуваю себе багатим так само вірно, як і коли ти розкриваєшся

Ти посміхаєшся на дивані в свої червоні очі

Ти прекрасна, правда, мені байдуже, що ти носиш