Three Times Thunder Strikes - Carach Angren

Scrambling for matches

Determined to burn it to ashes

She threw the Ouija board to the flames and kneeled to pray

«I wish I never ever ever listened to my friends

Who had said it would be fun to play

Now the one that follows me

A predator, and me its new prey»

Cloaked by a shroud of darkness

Resurrecting forces she could never ever understand

That seemingly innocent game, now chanting

«Charlie — Charlie’s not a friend»

No sleep, no peace, but — fear

Forever caged in a ghostly sphere

Unblessed by a violent host

Possessed by a virulent ghost

A visceral rumble shakes the house to its core

And jagged cracks cut through walls and the floor

Three times thunder strikes, a blinding bright white

Shattering windows, inverting the night

Between the chaos now spread throughout

She desperately cries out loud:

«I beg of you Charlie, release me from this!

Unchain me from the depths of the abyss»

No sleep, no peace, but — fear

Forever caged in a ghostly sphere

Unblessed by a violent host

Possessed by a virulent ghost

One month ago, she uncovered an artefact

A strange casket like an alien tesseract

«Thou Shalt Not Open» inscribed in blood where it locks

Yet in her ignorance she opened this pitch-black box

Unleashing Charlie, a force vengeful and strong

Did you open the box before hearing this song?

Боротьба за сірниками

Сповнений рішучості спалити його дотла

Вона кинула дошку Ouija у вогонь і стала на коліна, щоб помолитися

«Мені б хотілося, щоб я ніколи не слухав своїх друзів

Хто сказав, що грати буде весело

Тепер той, що йде за мною

Хижак, а я його нова здобич»

Покритий саваном темряви

Воскресіння сил, які вона ніколи не могла зрозуміти

Ця, здавалося б, невинна гра, тепер скандування

«Чарлі — Чарлі не друг»

Ні сну, ні спокою, а — страх

Назавжди в клітці примарної сфери

Неблагословенний жорстоким господарем

Одержимий жорстоким привидом

Внутрішній гул потрясає будинок до глибини душі

І зубчасті щілини прорізають стіни та підлогу

Тричі вдарить грім, сліпуча яскраво-біла

Розбиваючи вікна, перевертаючи ніч

Між хаосом тепер поширюється всюди

Вона розпачливо кричить голосно:

«Я прошу тебе, Чарлі, звільни мене від цього!

Звільни мене з глибини безодні»

Ні сну, ні спокою, а — страх

Назавжди в клітці примарної сфери

Неблагословенний жорстоким господарем

Одержимий жорстоким привидом

Місяць тому вона знайшла артефакт

Дивна шкатулка, як тессеракт інопланетян

«Не відчиняй», написане кров’ю там, де замок

І все ж через своє невігластво вона відкрила цю непрозору скриньку

Звільнення Чарлі, мстивої та сильної сили

Ви відкривали коробку, перш ніж почути цю пісню?