In De Naam Van De Duivel - Carach Angren

Once upon a time, back when the Devil had a temper

For he was repulsed by love for as long as he could remember

He knew of a bond, that flamed fiercer than fire

Husband and wife he ached to see burned at the pyre

So he summoned a witch before his black throne

Demanded their bond corrupted by this wise crone

The smirking old Witch was instantly sold

By his promise of rewards both in flesh and gold

In de naam van de duivel

In de naam van de duivel

And so the witch set forth on her insidious quest

Stalking the house of the blessed

Kisses at sunrise leaving for work

A sign for the witch to approach the house with that same evil smirk

«I came to warn you immediately

Of misfortune and adultery

In my dark prophetic dreams I saw you»

She opened the door for the devil’s whore

Who was disguised as an old lady, kind and wise

In de naam van de duivel

In de naam van de duivel

«Your husband shall leave you forever

Do as I say, and you will stay together

While your love is asleep, cut off a lock of his hair

Bring it to me and I’ll cast a spell to prevent your despair»

And so the witch twists her tongue, reversing the tale

She told her husband before to be on his guard

«During night when the owls are still and the moon looks pale

Your wife will stab you with a knife in the heart!»

Those twisted words, poisonous like a snake

He could not believe, but still they kept him awake

So he lies there awake, in the dark of the night

When a flicker of steel catches his sight!

Overwhelmed by pure rage and disbelief

He tears the knife from her hand and slits her throat in his grief

In de naam van de duivel

In de naam van de duivel

At ease on his throne and pleased with his whore

For hell is free of love once more

In de naam van de duivel

For hell is free of love once more

Давним-давно, коли диявол був роздратований

Бо його відштовхувала любов, скільки сам міг пам’ятати

Він знав про зв’язок, який спалахнув лютішим за вогонь

Чоловік і дружина, яких він бажав бачити спаленими на вогні

Тому він покликав відьму перед своїм чорним троном

Вимагали свого зв’язку, зіпсованого цією мудрою старухою

Усміхнену стару Відьму миттєво продали

Його обіцянка винагороди як у плоті, так і в золоті

In de naam van de duivel

In de naam van de duivel

І ось відьма вирушила у свої підступні пошуки

Переслідування дому блаженних

Поцілунки на сході сонця, виходячи на роботу

Знак для відьми підійти до дому з тією ж злою посмішкою

«Я прийшов попередити вас негайно

Про нещастя та перелюб

У темних віщих снах я бачив тебе»

Вона відчинила двері диявольській повії

Який був переодягнений у стару жінку, добру й мудру

In de naam van de duivel

In de naam van de duivel

«Ваш чоловік покине вас назавжди

Роби як я скажу, і ви залишитеся разом

Поки ваша любов спить, відріжте  пасмо його волосся

Принеси мені, і я заклинаю запобігти вашому відчаю»

І тому відьма вивертає язик, перевертаючи історію

Раніше вона сказала своєму чоловікові бути настороже

«Вночі, коли сови нерухомі, а місяць блідий

Дружина ножем у серце вдарить!»

Ці перекручені слова, отруйні, як змія

Він не міг повірити, але вони не давали йому спати

Тож він лежить там без сну, в темні ночі

Коли йому бачиться сталевий блиск!

Охоплений чистим гнівом і недовірою

Він вириває з її руки ніж і перерізає їй горло від свого горя

In de naam van de duivel

In de naam van de duivel

Спокійно на своєму троні й задоволений своєю повією

Бо пекло знову вільне від любові

In de naam van de duivel

Бо пекло знову вільне від любові