Charles Francis Coghlan - Carach Angren

A blackness comes forth- thick clouds from the North

A serene cemetery atmosphere

Transforms into one of melancholy and drear

The wretched remaining seek shelter ahead

Huddled together, shedding tears for the dead

And ‘midst the silence before that storm

The beginning of this peculiar tale is born

Ravished by infernal winds, hail, and rain

A storm surge generated by a deadly hurricane

Caskets plucked like feathers and swept into the sea

Into a maritime eternity

Charles Francis Coghlan, born in Paris, 1842

A remarkable actor awaiting his breakthrough

Charles Francis Coghlan moved from Ireland to the United States of America

His charisma would put a spell on you

Talented, handsome, and eccentric

A rising star… reaching far

Rough waves carrying caskets towards another destiny

And most of them sink into the cold blackness of the sea

Yet one coffin keeps floating steadily

Charles Francis Coghlan- rising star, reaching far

Charles Francis Coghlan- rising star, reaching far

Charles Francis Coghlan- rising star, reaching far

Charles Francis Coghlan- rising star, reaching far…

In death

Breath-taking was his play, expressing joy, fear, sorrow, and rage

He collapsed to the floor

And when his applause died down, he truly died on stage

Charles was no more

Day and night dancing and swaying along with the tide

Crushing rogue waves pounding the box of death until it’s out of Sight

Until there’s no more light

Corroded by maritime salts

Submerged into the ocean’s cold

Sinking away from the circling sharks

Pulled down into the dark

Charles Francis Coffin- rising star, reaching far

Charles Francis Coffin- rising star, reaching far (in death)

Charles Francis Coghlan- rising star, reaching far

Charles Francis Coghlan- rising star, reaching far

In death

(Taken by the wave from its Texan grave

Coghlan’s coffin drifted like a ghost along the American coast

Until 7 years later, after the storm had abated

The casket was found washed ashore on Canadian ground

We are artists for life until the last drop has been shed

And true artists will always perform until their very last breath

Even within the cold and timeless theatres of death)

Настає темрява — густі хмари з півночі

Спокійна атмосфера на кладовищі

Перетворюється в меланхолію та сумно

Нещасні, що залишилися, шукають притулку попереду

Згорнулися один до одного, проливши сльози за померлими

І «серед тиші перед цією бурею».

Народжується початок цієї незвичайної казки

Охоплений пекельними вітрами, градом і дощем

Штормовий нагон, викликаний смертельним ураганом

Скриньки зірвали, як пір’я, і змітали в море

У морську вічність

Чарльз Френсіс Коглан, народився в Парижі, 1842 р

Чудовий актор, який чекає свого прориву

Чарльз Френсіс Коглан переїхав з Ірландії до Сполучених Штатів Америки

Його харизма наклала б на вас чари

Талановитий, красивий і ексцентричний

Висхідна зірка... сягає далеко

Бурхливі хвилі несуть скриньки назустріч іншій долі

І більшість з них тонуть у холодній чорноті моря

Але одна труна постійно плаває

Чарльз Френсіс Коглан - зірка, що сягає далеко

Чарльз Френсіс Коглан - зірка, що сягає далеко

Чарльз Френсіс Коглан - зірка, що сягає далеко

Чарльз Френсіс Коглан - висхідна зірка, яка сягає далеко…

У смерті

Його гра була захоплюючою, яка виражала радість, страх, смуток і лють

Він впав на підлогу

А коли його оплески стихли, він справді помер на сцені

Чарльза більше не було

День і ніч танцюють і гойдаються разом з припливом

Нищівні хвилі б’ють по коробці смерті, поки вона не зникне з поля зору

Поки не зникне світла

Роз’їданий морськими солями

Занурений у холод океану

Тоне далеко від кружляючих акул

Потягли вниз у темряву

Чарльз Френсіс Коффін - зірка, що сягає далеко

Чарльз Френсіс Коффін - зірка, що сягає далеко (у смерті)

Чарльз Френсіс Коглан - зірка, що сягає далеко

Чарльз Френсіс Коглан - зірка, що сягає далеко

У смерті

(Взято хвилею з могили техасців

Труна Коглана, як привид, пливла вздовж американського узбережжя

Аж через 7 років, коли буря вщухла

Скриньку знайшли викинуто на берег на канадській землі

Ми мистці на все життя, поки не пролита остання крапля

А справжні артисти завжди будуть виступати до останнього подиху

Навіть у холодних і вічних театрах смерті)