Siempre - Canserbero

Yo no hago rimas pa' gustar a la gente

No busco ritmos de moda, como soy hoy voy a ser siempre

No busco hacerme el diferente, sino que simplemente

No me nace actuar como un rapero común y corriente

Hip-hop escucho a penas

Porque en mi opinión son contados con una mano los que si valen la pena

Me aburren los gestos exagera’os, los acentos imitados

Todos suenan igual y allí la raíz del problema

De rap sé poco, de su cultura y su historia

Solo sigo la voz de mi alma desde que tengo memoria

Y no me río con todo el mundo, pues donde crecí aprendí

Que los que más te envidian pueden estar frente a ti

Así que si puedes callarme;

hágalo, demuéstrelo

No digo que me las sé todas, aunque seguro algo invento

Tengo una historia nueva a diario

Pues no solo el barrio vive en mí, sino que sigo viviendo en un barrio

La selva de concreto, como algunos dicen

Donde lamentablemente hay que pisar para que no te pisen

Mis raíces en el alma llevo

Luchando contra racistas que cortan el mundo en primero y tercero

No ha sido fácil, para mí no ha sido fácil

Lo digo porque es así, no para hacerme el frágil

Mi agilidad mental me lleva a un plano superior

Donde me veo y noto que no me hace falta buscar ser mejor

Porque los títulos de nada han servido

El verdadero respeto lo brindan los que están contigo

Tus amigos, tu público agradecido al que les digo

Que el índigo va a rimar y rimar mientras esté vivo

De eso se trata herma'

A mí no me hacen falta cadenas ni na' 'e esa mierda

Hip-hop en castellano, con venezolana jerga

Alimentado por lo que he leído y vivido sin merma

Hay más envidia que huecos en la autopista hoy en día

Qué fácil es criticar y creerte «for real»

De mí se ha hablado tanto últimamente que un día

Tendré que escuchar chismes para enterarme de mi propia vida

Es triste pero cierto, (yeah)

Sientes la mala vibra incluso en tus propios conciertos

Es triste pero cierto

Que conozco extranjeros que te comprenden más que muchos de tus propios

compañeros

Le cambian el sentido a todo lo que digo

No admiten que soy el que ha hecho que se vea por los oídos

Me lanzan tantas directas en canciones

Que el hecho de no nombrarme ya los hace notar como perdedores

Solo yo sé cuánto amo tanto a Venezuela

Y no me cansaré de opinar cómo y cuánto pueda

Mi educación me dice que la vida es pasajera

Y si no hay otra opción me largaré con mi música fuera

Nacionalistas, estúpidos no ven que una cosa es querer a tu país

Y otra es hacerte el ciego

Borregos influenciables, hipócritas con ego

Tal que no los dejan caminar más allá de sus miedos

No se trata de religión ni política

Se trata de falta de objetividad en sus críticas

Se nota a leguas, que solo buscan popularidad

Googleando mis palabras pa' contradecirlas

Por eso nunca nos han visto como músicos

Por ignorantes como ustedes que actúan como súbditos

Dicen que no son comerciales y no entienden

Que su propia vida es más comercial que cualquier merengue

Son comerciales cuando hablan y caminan

Comerciales cuando gesticulan, comen y respiran

Son comerciales cuando actúan como bobos

Odiarme sin causa es comercial, pues así es tu antojo

¡Buah!, ¡Oh-Oh!

¡Gbec!

¡Yeah!

¡No voy a escribir más!

Odio, amor, cariño, ira, fuerza, sonrisas, respeto, vida:

¡Así soy yo!, ¡Woah!

¡Así soy yo!

Sueños, metas, experiencias en mi cerebro yacen vividas

Y no quiero morir ¡todavía no!

Yo no soy de este cuento, yo no soy de este tiempo

Es mucho sentimiento para un humilde cuerpo

Mucho conocimiento para tan poco tiempo

Injusticias vividas que no entiendo

Odio, amor, cariño, ira, fuerza, sonrisas, respeto, vida:

¡Así soy yo!, ¡Woah!

¡Así soy yo!

Sueños, metas, experiencias en mi cerebro yacen vividas

Y no quiero morir ¡Todavía no!

¡El Canserbero!

¡Hey-Eah!

Es que no admiten que ando por el fuego descalzo

A comentario necio, escaso caso

Pa' mi gente un abrazo, pa' los payasos patada 'e coñazo'

Y si buscas una mano amiga empieza por tu propio brazo

Wehy, G-B-E-C en el instrumental

Un aplauso pa' ustedes mismos, jaja

Cinco de diciembre de dos mil siempre

Maracay, Venezuela

El Techo, la Sabia Escuela

Sudamérica y nuestra América entera

De corazón pa' los rela

Я не створюю рими, щоб догодити людям

Я не шукаю модних ритмів, таким, яким я є сьогодні, буду завжди

Я не прагну зробити себе іншим, а просто

Я не народжений, щоб діяти як звичайний репер

Я майже не слухаю хіп-хоп

Тому що, на мою думку, ті, що варті того, рахуються однією рукою

Перебільшені жести мене набридли, імітували акценти

Всі вони звучать однаково, і в цьому корінь проблеми

Я мало знаю про реп, про його культуру та історію

Я слідкую лише за голосом своєї душі, скільки себе пам’ятаю

І я не з усіх сміюся, бо там, де я виріс, я навчився

Щоб перед вами могли бути ті, хто вам найбільше заздрить

Тож якщо ви можете замовкнути мені;

зроби це, покажи це

Я не кажу, що знаю їх усіх, хоча впевнений, що щось вигадаю

У мене щодня нова історія

Ну, не тільки мікрорайон живе в мені, а я продовжую жити по сусідству

Бетонні джунглі, як деякі кажуть

Куди, на жаль, треба ступити, щоб на вас не наступили

Своє коріння в душі я ношу

Боротьба проти расистів, які розрізають світ на першого і третього

Це було нелегко, для мене це було нелегко

Я кажу це тому, що це так, а не для того, щоб прикидатися крихким

Моя розумова спритність піднімає мене на вищий план

Де я бачу себе і помічаю, що мені не потрібно прагнути стати кращим

Тому що назви були марними

Справжню повагу віддають ті, хто з тобою

Ваші друзі, ваша аудиторія вдячні за те, що я говорю

Що індиго римуватиме й римуватиме, поки живе

Ось про що йдеться, Герма

Мені не потрібні ланцюги чи щось подібне

Хіп-хоп іспанською мовою з венесуельським сленгом

Підживлений прочитаним і жив без втрат

У наші дні на шосе більше заздрості, ніж ям

Як легко критикувати і вірити тобі «по-справжньому»

Останнім часом про мене так багато говорять, що одного дня

Мені доведеться послухати плітки, щоб дізнатися про своє життя

Це сумно, але правда, (так)

Ви відчуваєте погану атмосферу навіть на власних концертах

Це сумно, але правда

Що я знаю іноземців, які розуміють тебе більше, ніж багатьох твоїх

товариші

Вони змінюють сенс усього, що я говорю

Вони не визнають, що я змусив це прозирати крізь вуха

Вони кидають мені стільки прямих пісень

Що той факт, що я не назвав мене, уже робить їх невдахами

Тільки я знаю, як сильно я люблю Венесуелу

І я не втомлюся висловлювати свою думку, як і скільки можу

Моя освіта підказує мені, що життя тимчасове

І якщо не буде іншого варіанту, я піду зі своєю музикою

Націоналісти, дурні, не бачать, що одна справа любити свою країну

А інше – зробити вас сліпим

Вразливі вівці, лицеміри з его

Таких, що не дають їм вийти за межі своїх страхів

Це не про релігію чи політику

Йдеться про відсутність об’єктивності в їхній критиці

З ліг видно, що вони прагнуть лише популярності

Гуглив мої слова, щоб їм суперечити

Тому вони ніколи не бачили в нас музикантів

Для таких неосвічених людей, як ви, які поводяться як піддані

Кажуть, що вони не комерційні і не розуміють

Що його власне життя більш комерційне, ніж будь-яке безе

Вони комерційні, коли говорять і ходять

Рекламні ролики, коли вони жестикулюють, їдять і дихають

Вони комерційні, коли поводяться як дурні

Ненавидіти мене без причини – це комерційно, тому що ти цього хочеш

Вау, ой-ой!

gbec!

так!

Більше писати не буду!

Ненависть, любов, прихильність, гнів, сила, посмішки, повага, життя:

Це я!, Вау!

Ось такий я!

Мрії, цілі, переживання в моєму мозку лежать прожиті

І я не хочу вмирати, ще ні!

Я не з цієї історії, я не з цього часу

Це велике почуття для скромного тіла

Багато знань за так мало часу

Пережили несправедливості, яких я не розумію

Ненависть, любов, прихильність, гнів, сила, посмішки, повага, життя:

Це я!, Вау!

Ось такий я!

Мрії, цілі, переживання в моєму мозку лежать прожиті

І я не хочу вмирати, ще ні!

Кансерберо!

Гей-а!

Це те, що не визнають, що я ходжу крізь багаття босоніж

Дурний коментар, маленька справа

Для мого народу обійми, для клоунів, удар і біль у дупі

І якщо ви шукаєте руку допомоги, почніть зі своєї руки

Wehy, G-B-E-C на інструменталі

Оплески для себе, ха-ха

Грудень п'ятий з двох тисяч завжди

Маракай, Венесуела

Дах, мудра школа

Південна Америка і вся наша Америка

Від душі для рідних