Сосны - Бьянка

Мое небо медленно колышет сосны…

Я любила тебя и ненавидела;

И не нравилось тоже быть без тебя.

Я страдала тогда, как умела я —

И без этой драмы не было бы и меня.

Слишком слабый ты, слишком слабый тыл;

Ты любил, как мог, но мой рояль остыл —

И музыка моя давно не о тебе.

Все повернулось круче, чем представлялось мне!

Припев:

Мое небо медленно колышет сосны.

С новым ветром, наверное, я стала взрослой.

Мои краски горят огнями ярко-ярко!

Прошла осень и мне ее совсем не жалко.

Твоя душа иногда была слишком видна,

В твоих словах иногда было много вина.

В моих ночах — глаза черные и белый дым,

И в дыму иногда мне мерещился ты.

Мои глаза, почему-то, не плачут…

Я бы хотела, но болела иначе!

Свою мечту я подняла и зашила ее.

Я верю: в жизни может быть лишь одна любовь.

Припев:

Мое небо медленно колышет сосны.

С новым ветром, наверное, я стала взрослой.

Мои краски горят огнями ярко-ярко!

Прошла осень и мне ее совсем не жалко.

Мое небо медленно колышет сосны.

С новым ветром, наверное, я стала взрослой.

Мои краски горят огнями ярко-ярко!

Прошла осень и мне ее совсем не жалко.

Мое небо…

Моє небо повільно колише сосни.

Я любила тебе і ненавиділа;

І не подобалося теж бути без тебе.

Я страждала тоді, як уміла я

І без цієї драми не було б і мене.

Надто слабкий ти, надто слабкий тил;

Ти любив, як міг, але мій рояль остигнув

І музика моя давно не про тебе.

Все повернулося крутіше, ніж уявлялося мені!

Приспів:

Моє небо повільно колише сосни.

З новим вітром, напевно, я стала дорослою.

Мої фарби горять вогнями яскраво-яскраво!

Пройшла осінь і мені її зовсім не шкода.

Твоя душа іноді була надто видна,

У твоїх словах іноді було багато вина.

В моїх ночах — очі чорні і білий дим,

І в диму іноді мені здавався ти.

Мої очі чомусь не плачуть…

Я би хотіла, але хворіла інакше!

Свою мрію я підняла і зашила її.

Я вірю: у житті може бути лише одне кохання.

Приспів:

Моє небо повільно колише сосни.

З новим вітром, напевно, я стала дорослою.

Мої фарби горять вогнями яскраво-яскраво!

Пройшла осінь і мені її зовсім не шкода.

Моє небо повільно колише сосни.

З новим вітром, напевно, я стала дорослою.

Мої фарби горять вогнями яскраво-яскраво!

Пройшла осінь і мені її зовсім не шкода.

Моє небо…