Облака - Бьянка

О-о, о-о!

Мы поторопились… Мы не туда приехали…

Ну как внушить себе, что это не любовь,

Мне сил не хватает серьёзно.

А может, скоро все пройдет?

Отпускаю я,

Мне даже думать об этом несносно.

И сердце вдруг заставит быть собой,

Я понимаю, что тебя лучше нету,

Пусть говорят, хочу с тобою быть, быть только с тобой,

Но в самый нужный час тебя рядом нету…

Я вижу, ты умираешь, я распадаюсь надвое,

И это так похоже на любовь, настоящую любовь.

Мы поторопились и не туда приехали.

И нет нигде тебя, и нет нигде меня.

Я по зелёным улицам иду и так грустно мне,

И только облака знают путь к тебе,

Мечтами белыми, белыми, такими синими, синими…

И вся в истерике моя душа,

Её для тела очень нужно успокоить.

И я так просто с этим чувством приходила туда,

Кто не захочет никогда меня расстроить.

Но сердце вновь заставит быть собой,

Пусть понимаю, что тебя лучше нету.

И говорят они… А мне всего лишь быть бы с тобой,

Но в самый нужный час опять рядом нету…

Я вижу, ты умираешь, я распадаюсь надвое,

И это так похоже на любовь, настоящую любовь.

Мы поторопились и не туда приехали.

И нет нигде тебя, и нет нигде меня.

Я по зелёным улицам иду и так грустно мне,

И только облака знают путь к тебе,

Мечтами белыми, белыми, такими синими, синими…

Я вижу, ты умираешь, я распадаюсь надвое,

Мы поторопились, е-е-е-е-е-е.

О-о, о-о, мы поторопились,

Мы не туда приехали…

Я вижу, ты умираешь, я распадаюсь надвое,

И это так похоже на любовь, настоящую любовь.

Мы поторопились и не туда приехали.

И нет нигде тебя, и нет нигде меня.

Я по зелёным улицам иду и так грустно мне,

И только облака знают путь к тебе,

Мечтами белыми, белыми, такими синими, синими…

Я вижу, ты умираешь, я распадаюсь надвое,

И это так похоже на любовь, настоящую любовь.

Мы поторопились и не туда приехали.

И нет нигде тебя, и нет нигде меня.

Я по зелёным улицам иду и так грустно мне,

И только облака знают путь к тебе,

Мечтами белыми, белыми, такими синими, синими.

О-о, о-о!

Ми поспішили… Ми не туди приїхали…

Ну як навіяти собі, що це не любов,

Мені сил бракує серйозно.

А може, скоро все пройде?

Відпускаю я,

Мені навіть думати про це нестерпно.

І серце раптом змусить бути собою,

Я розумію, що тебе краще немає,

Нехай кажуть, хочу з тобою бути, бути тільки з тобою,

Але в найпотрібнішу годину тебе поруч немає.

Я бачу, ти вмираєш, я розпадаюсь надвоє,

І це так схоже на любов, справжнє кохання.

Ми поквапилися і не туди приїхали.

І немає ніде тебе, і немає ніде мене.

Я по зелених вулицях іду і так сумно мені,

І тільки хмари знають шлях до тебе,

Мріями білими, білими, такими синіми, синіми.

І вся в істериці моя душа,

Її для тіла дуже потрібно заспокоїти.

І я так просто з  цим почуттям приходила туди,

Хто не захоче ніколи мене засмутити.

Але серце знову змусить бути собою,

Нехай розумію, що тебе краще нема.

І говорять вони... А мене всього лише бути би з тобою,

Але в найпотрібнішу годину знову поруч немає.

Я бачу, ти вмираєш, я розпадаюсь надвоє,

І це так схоже на любов, справжнє кохання.

Ми поквапилися і не туди приїхали.

І немає ніде тебе, і немає ніде мене.

Я по зелених вулицях іду і так сумно мені,

І тільки хмари знають шлях до тебе,

Мріями білими, білими, такими синіми, синіми.

Я бачу, ти вмираєш, я розпадаюсь надвоє,

Ми поспішили, е-е-е-е-е.

О-о, о-о, ми поспішили,

Ми не туди приїхали.

Я бачу, ти вмираєш, я розпадаюсь надвоє,

І це так схоже на любов, справжнє кохання.

Ми поквапилися і не туди приїхали.

І немає ніде тебе, і немає ніде мене.

Я по зелених вулицях іду і так сумно мені,

І тільки хмари знають шлях до тебе,

Мріями білими, білими, такими синіми, синіми.

Я бачу, ти вмираєш, я розпадаюсь надвоє,

І це так схоже на любов, справжнє кохання.

Ми поквапилися і не туди приїхали.

І немає ніде тебе, і немає ніде мене.

Я по зелених вулицях іду і так сумно мені,

І тільки хмари знають шлях до тебе,

Мріями білими, білими, такими синіми, синіми.