Bumerang - Udo Lindenberg

Und wieder steh ich hier im Regen,

Tränen im Gesicht.

Was ist schon gut am Regen?

Man sieht die Tränen nicht!

Ich muß da durch, durch die harten Zeiten,

weiß noch nicht wie,

aber iregenwie nach vorn.

Mit aller Kraft, die ich nicht hab,

muß ich weiter, ein Blick zurück,

und ich bin verlor’n.

Ich muß weg von Dir, Ich muß abhau’n hier,

Ich muß weg von Dir.

Und jetzt fahr ich hier schon wieder

irgendwelche Straßen lang.

Und, verdammt, da kommt’s schon wieder,

wie so 'n Bumerang.

Nein, ich kann nicht mir Dir leben,

Aber auch nicht ohne Dich.

Wie oft bin ich schoon geflüchtet,

Ich muß weg von Dir, Ich muß abhau’n hier,

Ich muß weg von Dir.

Und jetzt fahr ich hier die Straße lang,

und wieder holst Du mich ein wie ein Bumerang.

Egal, wohin ich flieh, weil ich nicht mehr kann,

ich komm doch immer wieder bei Dir an,

wie so 'n Bumerang.

І знову я стою тут під дощем,

сльози на обличчі.

Чим корисний дощ?

Сліз не видно!

Мені треба це пережити, через важкі часи

ще не знаю як

але iregenwie вперед.

З усією силою, якої я не маю

чи маю я продовжувати, озирнутися назад,

і я загубився.

Я повинен піти від тебе, я повинен піти звідси

Я маю піти від тебе.

А тепер я знову їду сюди

будь-які вулиці.

І, блін, ось воно знову

як бумеранг.

Ні, я не можу жити з тобою

Але також не без вас.

Скільки разів я тікав

Я повинен піти від тебе, я повинен піти звідси

Я маю піти від тебе.

А тепер я їду цією дорогою

і знову ти наздоганяєш мене, як бумеранг.

Куди б я не тікав, бо більше не можу

Я завжди повертаюся до тебе

як бумеранг.