Прощание с Польшей - Булат Окуджава

Агнешке Осецкой

Мы связаны, Агнешка, давно одной судьбою

В прощанье и в прощенье, и в смехе и в слезах:

Когда трубач над Краковом возносится с трубою —

Хватаюсь я за саблю с надеждою в глазах.

Потертые костюмы сидят на нас прилично,

И плачут наши сестры, как Ярославны, вслед,

Когда под крик гармоник уходим мы привычно |

Сражаться за свободу в свои семнадцать лет.

|

2 раза

Прошу у вас прощенья за раннее прощанье,

За долгое молчанье, за поздние слова…

Нам время подарило большие обещанья, |

От них у нас, Агнешка, кружится голова.

|

2 раза

Над Краковом убитый трубач трубит бессменно,

Любовь его безмерна, сигнал тревоги чист.

Мы — школьники, Агнешка, и скоро перемена,

И чья-то радиола наигрывает твист.

Агнешці Осецькій

Ми пов'язані, Агнєшко, давно однією долею

У прощання і в прощення, і в сміху і в сльозах:

Коли трубач над Краковом підноситься з трубою —

Хапаюся я за шаблю з надією в очах.

Потерті костюми сидять на нас пристойно,

І плачуть наші сестри, як Ярославни, слідом,

Коли під крик гармонік ідемо ми звично |

Боротися за свободу в свої сімнадцять років.

|

2 рази

Прошу у вас прощення за раннє прощання,

За довге мовчання, за пізні слова…

Нам час подарував великі обіцянки, |

Від них у нас, Агнєшка, крутиться голова.

|

2 рази

Над Краковом убитий трубач трубить беззмінно,

Кохання його безмірне, сигнал тривоги чистий.

Ми — школярі, Агнєшка, і скоро зміна,

І чиясь радіола награє твіст.