Живописцы - Булат Окуджава

Живописцы, окуните ваши кисти

В суету дворов арбатских и в зарю,

Чтобы были ваши кисти, словно листья,

Словно листья, словно листья к ноябрю.

Чтобы были ваши кисти, словно листья,

Словно листья, словно листья к ноябрю.

Окуните ваши кисти в голубое,

По традиции забытой городской,

Нарисуйте и прилежно и с любовью,

как с любовью мы проходим по Тверской.

Нарисуйте и прилежно и с любовью,

как с любовью мы проходим по Тверской.

Мостовая пусть качнется, как очнется!

Пусть начнется, что еще не началось.

Вы рисуйте, вы рисуйте, вам зачтется…

Что гадать нам: удалось — не удалось?

Вы рисуйте, вы рисуйте, вам зачтется…

Что гадать нам: удалось — не удалось?

Вы, как судьи, нарисуйте наши судьбы,

Наше лето, нашу зиму и весну…

Ничего, что мы чужие, вы рисуйте!

Я потом, что непонятно, объясню.

Ничего, что мы чужие, вы рисуйте!

Я потом, что непонятно, объясню.

Живописці, занурте ваші кисті

У метушні дворів арбатських і в зорі,

Щоб були ваші кисті, немов листя,

Немов листя, немов листя до листопаду.

Щоб були ваші кисті, немов листя,

Немов листя, немов листя до листопаду.

Занурте ваші кисті в блакитне,

За традицією забутої міської,

Намалюйте і дбайливо і з любов'ю,

як із любов'ю ми проходимо по Тверській.

Намалюйте і дбайливо і з любов'ю,

як із любов'ю ми проходимо по Тверській.

Мостова нехай хитнеться, як отямиться!

Нехай почнеться, що ще не почалося.

Ви малюйте, малюйте, вам зарахується…

Що гадати нам: вдалося - не вдалося?

Ви малюйте, малюйте, вам зарахується…

Що гадати нам: вдалося - не вдалося?

Ви, як судді, намалюйте наші долі,

Наше літо, нашу зиму і весну…

Нічого, що ми чужі, ви малюйте!

Я потім, що незрозуміло, поясню.

Нічого, що ми чужі, ви малюйте!

Я потім, що незрозуміло, поясню.