Calle Maria Ignacia - Briga

Quando sto sul palco, che vedo nero tipo

Che vedo nero tipo blind

L’ultimo grido delle mode

La vita mia è come una puttana che non gode

Jodèr

Troppe droghe

Prove che non supero

Mi rode ancora brother

So che non recupero

Ma già sono le 9

È una serata lontano da casa

E quando piove

Sto solo col Mikasa

Palleggio fino a quando esplode

La mia ribellione

Calcio in cielo sto pallone

Che ritorna con la scritta «Nasa»

Briga zingaro da strada

E nessun dramma

Fossi Pindaro potrei volare

Per spalleggiare

Mia mamma

Ma Pacha Mama

Resta nella cama

E io sputando la mia bava

Come un lama

Metto ossigeno al diaframma

Ma Briga sai quante ne perdi?

Tu prendi la tua vita a bottigliate di Aberfeldy

Men jeg foeljer mig heldig

E nonostante tutto

Essere messo tra i ribelli

Non mi sembra così brutto

Vengo da giù con il mio stupendo vivere

Portando tra le mani il tuo respiro da reprimere

Ho un destino da riscrivere

Che non si vede

Perchè ho messo la testa dove voi non mettereste un piede

E questa gente detesta Briga il ninho de rua

Io al timone e tu a prua

Mentre piloto il bonde

Con un rayo de lua

Che illumina le onde

Ma non risponde la mia fede

A una testa incline a rime povere

Incastrate tra la rovere

E le spine

Faccio commuovere le ragazzine

A decine

Ma non mi posso muovere

Adesso se calpesto mine

Ed è una danza

Che sguita ad oltranza

Mi chiudo in stati d’ansia

Mentre gioco a Valetudo con l’infanzia

Vado in vacanza

E la Guardia di Finanza

Mi entra in casa

E fa tabula rasa

Dentro la mia stanza

Ma non la chiamo latitanza

Perchè l’unica cosa da cui scappo

Davvero, è la distanza

Ma se l’acchiappo

Spero che non si scansa

Altrimenti porto al cimitero pure la speranza

E tu non dirmi che sei già finita

Una vita in bianco e nero

E un velo

Sopra Sjonnie e Anita

Percorro la salita

E ricucio ogni ferita

Che s’infetta ancor di più quando brucio per l’ortica

Y si no te escucho, grita

Che forse ti sento

Sono stretto da morse

E non ho più risorse

Per questo tormento

E so che mi potrai deridere

Ma non potrai decidere

Se mi vorrai uccidere

Io son l’icona di me stesso

Ma spesso

Accade

Che chi si adula da solo

Prende il volo

E cada

E non si porta appresso

Neanche una persona

Che stava li in alto con te e invece adesso

Che sto in coma

Chi c'è?

chi suona

Alla campana di un depresso?

Dimmi, chi è che mi sprona alla ricerca del successo?

Non Brillo per riflesso

Io brillo di un lume che è solamente mio

E che non scambio per nessuna ragione

Quando mando la testa in confusione

Quando ti mangio in testa

E la curva contesta

Perchè non vuol padrone

Sono le gesta

A fare le persone

Che stai a sinistra, a destra

O non hai una direzione

Ma più vado avanti

E non mi fido

Ci vado con i guanti

E poi m’incazzo perchè non mi sbrigo

Divento pazzo se mi soffi i baci dalle mani

Perchè ho paura che il vento li devi verso un altro nido

Quindi diffido dai cloni

Dalle imitazioni

E dai mezzi paragoni

Sono diamanti grezzi e una P3 che manco spara

A levarti dai coglioni la gente che non ti si equipara

E io mi scavo la mia bara

E tu guarda e impara

Schiavo di te stesso

E di quel cesso

Della tua puttana

Ti ho fatto tana

E per te manhana

È solo un giorno che segue un altro giorno della settimana

Oh Mc Briga, squaglio il Mic

Quando sto sul palco, che vedo nero tipo

Che vedo nero tipo blind

Коли я на сцені, я бачу як чорний

Я бачу чорний тип сліпий

Останній крик моди

Моє життя схоже на повію, яка не отримує задоволення

Йодер

Забагато ліків

Тести, які я не здаю

Все ще гризе мене, брат

Я знаю, що не видужу

Але вже 9 год

Це ніч далеко від дому

А коли йде дощ

Я просто з Мікасою

Я дриблю, поки не вибухне

Мій бунт

Футбол у небі я м'яч

Що повертається зі словом "NASA"

Вуличний циганський бриг

І ніякої драми

Якби я був Піндаром, я міг би літати

Щоб створити резервну копію

Моя мама

Але Pacha Mama

Залишайтеся в кімнаті

І я виплюнув слину

Як лама

Я поклав кисень в діафрагму

Але Бріг, ти знаєш, скільки ти втрачаєш?

Ви позбавляєте пляшки Aberfeldy життя

Чоловіки jeg foeljer mig holdig

І попри все

Потрапляючи до числа повстанців

Мені це виглядає не так вже й погано

Я приходжу знизу своїм чудовим життям

Переносячи своє дихання для придушення в руках

Я маю долю переписати

Яких не видно

Бо я поклав свою голову туди, куди б ти не поставив ногу

І ці люди ненавидять Brig the ninho de rua

Я за штурвалом, а ти на носі

Поки я літаю бондою

З райо де луа

Це запалює хвилі

Але моя віра не відповідає

До голови, схильної до бідних рим

Вклинився між дубом

І терни

Я змушую маленьких дівчат рухатися

На десяток

Але я не можу рухатися

Тепер, якщо я наступлю на свою

І це танець

Який постріл до гіркого кінця

Я замикаюся в станах тривоги

Під час гри у Valetudo зі своїм дитинством

їду у відпустку

І Guardia di Finanza

Він заходить у мій дім

І робить чистий підміт

Всередині моєї кімнати

Але я не називаю це втікачем

Бо єдине, від чого я втікаю

Справді, це відстань

Але якщо я зловлю

Сподіваюся, він не цурається

Інакше я несу надію і на цвинтар

І не кажи мені, що ти вже закінчив

Життя в чорно-білому

І фата

Над Сьонні та Анітою

Я йду вгору по схилу

І я заліковую кожну рану

Який ще більше заражається, коли я горю на кропиву

Y si no te escucho, grita

Це, можливо, я чую вас

Мене затягують лещатами

А ресурсів у мене більше немає

За цю муку

І я знаю, що ти можеш сміятися з мене

Але ви не зможете вирішити

Якщо ти хочеш мене вбити

Я сама себе ікона

Але часто

Буває

Той, хто собі лестить

Бере в політ

І впасти

І це не носить з собою

Навіть не людина

Хто був там з тобою, а тепер замість цього

Я в комі

Хто там?

хто грає

На дзвінок депресивної людини?

Скажіть, хто мене спонукає шукати успіх?

Я не світюся відображенням

Я сяю світлом, яке тільки моє

І що я не міняю ні з якої причини

Коли я відправляю свою голову в розгубленість

Коли я їм на твоїй голові

І крива сперечається

Чому не хоче господар

Вони є вчинками

Щоб люди

Ви ліворуч, праворуч

Або у вас немає напряму

Але тим більше я продовжую

І я цьому не довіряю

Я ходжу туди в рукавичках

А потім я злиться, бо не поспішаю

Я збожеволію, якщо ти здуваєш поцілунки з моїх рук

Бо я боюся, що вітер занесе їх до іншого гнізда

Тому я остерігаюся клонів

Від імітацій

І за допомогою порівнянь

Це необроблені алмази і P3, за яким я сумую

Щоб позбутися людей, які не прирівнюються до вас

І я копаю свою труну

А ти дивишся і вчишся

Раб собі

І про той туалет

Твоя повія

Я зробив тобі лігво

І для вас манхана

Це просто день, що слідує за іншим днем ​​тижня

О Мак Брига, я розтоплю мікрофон

Коли я на сцені, я бачу як чорний

Я бачу чорний тип сліпий