Не кино - Brick Bazuka, Типси Тип

Ваше солнце закатилось... Слыш... Из подземелья...

После заката так пиздато.

Кто катали вату,

Покинули хаты, поджигают бланты.

Кто-то в каче светит пачей, кто-то табачит,

Кто-то повторяет мой куплет головами в кач.

Типы баллонами тэгают стены.

Не догонит кот толстенный, свалится смена без пленных.

Здесь бомжи сшивают мелочь сутками на водку.

Пацаны замутят за ночь сумму своему на откуп.

Они хотят видеть нас рабами системы,

Слова летят, бит и бас, и повсюду темень.

Мир без границ, взгляд, устремленный вниз.

Утомительная жизнь, в другую не выдали визу...

Здесь не любят когда зад облизан,

Коп не отчизной призван, такому

Лампы тут на столбах не зря висят.

Нормально движем уже до шестидесятых...

Посмотри в окно, не смотри в телевизор

Там по-другому всё, по ночам пиздаче жизнь.

Это не кино, прекрати свои капризы.

Ты сегодня вверх, а завтра по маршруту вниз...

Небо зашторило босиком и голые

Сережи с Айседорами, подсовковые мониторы на «Шторе»

Воду пьёт из водного Манул, и пол не напидорен

Косипоры не протянули по сей поры

Кто просит пороха в бороду ловит, и спит

На голову его пепел сбит, пусть не пиздит

Ломай рессоры бит, лейся смех

Лохобиты которых бесят все — бесят всех

Это не кино, я вижу снег снизу вверх

С конвейера мелким оптом поставляют изувер

С кухни веет терпким, черным

Мир чуточку более жесток

Когда за горизонт закатится желток

Вода бурли из бонга, в комнате светло без тока

Может долбить и не смертельно вовсе, но не столько

Это стол, или стойка, кола и пойла

Ночью мне бойка, утром мне больно

Ваше сонце закотилося... Чуєш... З підземелля...

Після заходу сонця так пиздато.

Хто катали вату,

Покинули хати, підпалюють бланти.

Хтось у гойдалці світить пач, хтось табачить,

Хтось повторює мій куплет головами в гойдалку.

Типи балонами стікають стіни.

Не наздожене кіт товсті, звалиться зміна без полонених.

Тут бомжі зшивають дрібничку цілодобово на горілку.

Пацани замучать за ніч свою суму на відкуп.

Вони хочуть бачити нас рабами системи,

Слова летять, битий і бас, і темрява.

Світ без меж, погляд, спрямований вниз.

Втомливе життя, до іншого не видали візу...

Тут не люблять коли зад облизаний,

Коп не вітчизною покликаний, такому

Лампи тут на стовпах не дарма висять.

Нормально рухаємо вже до шістдесятих років.

Подивись у вікно, не дивись у телевізор

Там по-іншому все, ночами пиздаче життя.

Це не кіно, припини свої примхи.

Ти сьогодні вгору, а завтра за маршрутом вниз.

Небо зашторило босоніж і голі

Сережи з Айседорами, підсувні монітори на Шторі

Воду п'є з водного Манул, і підлога не напидорена

Косипори не простягли досі

Хто просить пороху в бороду ловить і спить

На голову його попіл збитий, нехай не пиздить

Ломай ресори битий, лийся сміх

Лохобіти яких дратують усі — біслять всіх

Це не кіно, я бачу сніг знизу нагору

З конвеєра дрібним оптом поставляють бузувір

З кухні віє терпким, чорним

Світ трохи більш жорсткий

Коли за обрій закотиться жовток

Вода вирували з бонга, в кімнаті світло без струму

Може довбати і не смертельно зовсім, але не стільки

Це стіл, або стійка, кола та пійла

Вночі мені бойка, вранці мені боляче