Gullveig - Black Messiah

Eines Tages reiste eine Riesin voller Schönheit

Durch die Wälder Asgards, Gullveig rief man sie

Als sie vor den Toren Valhalls Einlass begehrte

Öffneten die Asen ihr, voller Sympathie

Gullveigs lächeln hatte Macht ihr Plan war ein gemeiner

Mit der Kraft der Schönheit hat sie Odins Volk getrügt

Einmal in der Feste luden Odin und die andren

Gullveig ein zutrinken, sie nahm an

Als das Fest gefeiert wurde fing sie an zu reden

Über Gold und Geld und was man damit alles kann

Viele Asen hörten zu und fingen an zu schmachten

Wollten Reichtum, stritten dann und schlugen aufeinander ein

Als der Streit am ärgsten war, die Asen sich bekriegten

Blickte Vater Odin, Gullveig ins Gesicht

Er sah wie sie lachte, wie sie dieser Groll erfreute

Dass dort Schwerter kreisten, darum scherte sie sich nicht

«Brüder», rief er «haltet ein!

Das Weib will uns vernichten

Zwietracht ist der Hexensaat, es keimt in ihrem Blut!»

Kaum gesprochen endete der Kampf der Asenmeute

Alle blickten jählings auf die Hexe voller Hass

Gullveig fühlte Augenblicklich, dass die List nicht glückte

Sie fing an zu zittern, wurde plötzlich leichenblass

Odin schrie: «Dein falsches spiel soll deinen Tod besiegeln

Brennen sollst du Hexenweib, dein Ende sei gewiss!»

Augenblicklich stürzten sich die Asen auf die Hexe

Banden sie und schlugen ihr die Fäuste in den Leib

Odin sprach: «Der Scheiterhaufen soll dein Ende bringen

Niemand stört der Asenruhe UND NUN BRENNE WEIB!»

Kaum gesprochen ward es wahr, die Hexe stand in Flammen

Als das Feuer ausgebrannt war, lachte Gullveig laut

«Niemand ist imstande, mir mein Leben zu entreißen»

Sprach die Riesin, doch die Asen taten es erneut

Weitere zwei Male wollten sie das Weib entzünden

Doch die Hexe starb nicht und das hat sie nicht erfreut

Gullveig floh nach Osten, um den Asen zu entrinnen

Odin und die seinen blieben Ahnungslos zurück

Одного разу мандрувала велетня, повна краси

Через ліси Асгарда, Гуллвейг їх кликали

Як вона вимагала пропуску біля воріт Вальхолла

Асіри відкрилися їй, сповнені співчуття

Посмішка Гуллвейг була потужною, її план був підлим

Силою краси вона обдурила людей Одіна

Опинившись у фортеці, Одін та інші завантажили

Гуллвейг випив, вона погодилася

Коли святкували свято, вона почала говорити

Про золото і гроші і що з цим можна зробити

Багато асирів послухали і почали томитися

Бажали багатства, потім посварилися і вдарили один одного

Коли сварка була найгіршою, асі билися між собою

Подивився отця Одіна, Гуллвейгу в обличчя

Він бачив, як вона сміялася, в захваті від цієї образи

Їй було байдуже, що там кружляють мечі

«Брати, — крикнув він, — зупиніться!

Жінка хоче нас знищити

Розбрат — це зерно відьом, воно проростає в їхній крові!»

Щойно він заговорив, закінчилась битва зграї асірів

Усі раптом з ненавистю подивилися на відьму

Гуллвейг миттєво відчув, що хитрість була невдалою

Вона почала тремтіти і раптом смертельно зблідла

Одін закричав: «Ваша погана гра закріпить вашу смерть

Відьом спалиш, твій кінець неодмінний!»

Асіри відразу ж кинулися на відьму

Вони зв’язали її та вдарили кулаком у живіт

Одін сказав: «Вогонь принесе твій кінець

Ніхто не порушує спокій Асеня А ТЕПЕР СПАЛІТЬ ЖІНКУ!»

Як тільки промовили, стало правдою, відьма загорілася

Коли вогонь згорів, Гуллвейг голосно засміявся

«Ніхто не в змозі викрасти моє життя в мене»

Велетня заговорила, але асіри зробили це знову

Ще два рази жінку хотіли підпалити

Але відьма не померла, і це її не тішило

Гуллвейг втік на схід, щоб утекти від асірів

Одін і його сім'я залишалися безвісти