Un Été Sur La Côte - Benjamin Biolay

Une fin d’après-midi au frais sous la tonnelle

Un air de jamais vu, la vie est belle

Les vagues et les rouleaux, le vent dans les ombrelles

J’avoue, les pieds dans l’eau, la vie est belle, ainsi soit-elle

Un été sur la côte, toujours l’un près de l’autre

Un air des années trente

Un été sur la côte un voilier, même un yacht

La mer, son onde lancinante.

Un baiser sur le sable et l’amour indicible

Est certes périssable puisqu’il décide

D’oublier les orages, de rejouer la belle

Et même si c’est dommage, ainsi soit-elle, la ville est belle

Un été sur la côte, toujours l’un près de l’autre

Un air des années trente

Un été sur la côte, un voilier, même un yacht

La mer, son onde lancinante.

Прохолодний пізній день під альтанкою

Ніколи раніше не бачив, життя хороше

Хвилі та перекати, вітер у парасольках

Зізнаюся, ноги у воді, життя прекрасне, хай буде так

Літо на узбережжі, завжди поруч один з одним

Атмосфера тридцятих

А влітку на узбережжі вітрильник, навіть яхта

Море, його нестерпна хвиля.

Поцілунок на піску і невимовна любов

Звичайно, швидко псується, оскільки це вирішує

Щоб забути шторми, відтворити прекрасне

І хоч як прикро, та хай буде, місто гарне

Літо на узбережжі, завжди поруч один з одним

Атмосфера тридцятих

Літо на узбережжі, вітрильник, навіть яхта

Море, його нестерпна хвиля.