Padam - Benjamin Biolay

Bien souvent je me suis réveillé avant le lever du soleil, avant de quitter

l’hôtel

Engoncé dans mon complet croisé

Si souvent, j’ai gardé pour moi mes vicissitudes et mes vices

Et tourments, tournis, turpitudes

L’horreur d’un souvenir passé

J’attendais en vain

Que le monde entier m’acclame

Qu’il me déclare sa flamme

Dans une orgie haut de gamme

Padam padam padam padam pam pam

Souvent, je me suis pris pour un autre et j’ai fait des doubles fautes

Double sec, double dose, double dame avec les femmes d’un autre

Plus souvent qu'à mon tour j’ai bu le sang des vautours

J’ai cru les gens qui m’entourent

Qui rêvent de bonheur

Mais se foutent éperdument du nôtre

Si, souvent, sur la sellette, je rêvais de paillettes, long est le chemin qui

mène

À la faillite en presque tous les domaines

Si, souvent, j’ai broyé du noir, du gris, du magenta, du marc, de l’eau-de-vie

De l’art de vivre sans personne qui t’aime

Padam padam padam padam pam pam

Багато разів я прокидався до сходу сонця, перед тим, як піти

готель

Закутаний у свій двобортний костюм

Я так часто тримав свої перипетії та свої пороки при собі

І муки, запаморочення, помутніння

Жах минулого спогаду

Я марно чекав

Нехай весь світ мене радує

Нехай він оголосить мені свій вогонь

У висококласній оргії

падам падам падам падам пам пам

Багато разів я думав, що я хтось інший, і робив подвійні помилки

Подвійна секунда, подвійна доза, подвійна леді з жінками іншого

Частіше я пив кров грифів

Я вірив людям, які мене оточували

Хто мріє про щастя

Але на нашу наплювати

Якщо часто, на гарячому сидінні, мені снилися блискітки, то довгий шлях

світлодіодний

До банкрутства майже у всіх сферах

Якщо часто молю чорний, сірий, пурпурний, марковський, бренді

Про мистецтво жити без тих, хто тебе любить

падам падам падам падам пам пам