Ma route - Benjamin Biolay

J’ai parcouru le monde, j’ai traversé la France

De fond en comble, chaque station essence

J’ai traversé la vie comme une ambulance

Jamais trop en retard, jamais trop en avance

J’ai parcouru le globe sans la moindre carte

Dans la cour de l'école, j’ai lâché quelques tartes

À présent, c’est l’automne et plus rien ne m'étonne

Elle ne m’a pas mené seulement jusqu'à Rome

Ma route, ma route

Ma route

J’ai passé les frontières style derviche tourneur

Contrebandier naguère, demande à ta sœur

J’ai passé les checkpoints tel un épouvantail

En frappant à ta porte, je mentais sur les détails

J’ai traversé l’Europe jusqu'à plus jamais soif

Enfant de mon époque, sans passions et sans taf

À présent, c’est l’hiver et plus rien ne m'étonne

Ni pleurer des rivières ni les débris de carbone

Je roule dans la nuit noire

Je tourne jusqu'à trop tard

Je roule jusqu'à l’aube

Jusqu’au bout de la nuit fauve

De la nuit fauve

J’ai traversé la France, j’ai parcouru le monde

J’ai connu bien des transes, j’ai fleuri quelques tombes

Je voulais qu’on m’arrête et non pas qu’on me sonde

Je voulais te paraître le meilleur du monde

Je regardais la mer comme un vieillard mourant

Mais je levais mon verre à tous les éléments

Le nez planté au ciel et même au firmament

Mais la route m’appelle, je suis son vieil amant

Je roule dans la nuit noire

Je tourne jusqu'à trop tard

Je roule jusqu'à l’aube

Jusqu’au bout de la nuit fauve

De la nuit fauve

J’ai parcouru les villes, j’ai traversé le globe

Jamais le moins civil, pas toujours le cul sobre

Je rêvais de presqu'île dans la cour de l’immeuble

Lassé d'être immobile et de faire partie des meubles

J’ai traversé le siècle tel l’enfant d’un autre

Jamais le plus sélect, pas avare de mes fautes

Hier c’est le printemps, demain c’est le tombeau

Bien heureux ceux qui croient que leur survivent les mots

J’ai survolé l’azur, j’ai survolé les mers

Contrebandier c’est sûr, vas-y, demande à ta mère

En regardant l’océan comme un vieillard mourant

Mais je levais mon verre à tous les éléments

La route, la route

Mmh-mmh-mmh-mmh-mmh-mmh-mmh

La route, la route

Mmh-mmh-mmh-mmh-mmh

La route, la route

Я мандрував світом, їздив по Франції

Зверху донизу кожна заправка

Я їхав по життю, як швидка допомога

Ніколи не пізно, ніколи не надто рано

Я об’їздив земну кулю без карти

На шкільному подвір’ї я скинув пиріжки

Зараз осінь і мене вже ніщо не дивує

Вона не просто взяла мене в Рим

Моя дорога, моя дорога

Моя дорога

Я перетнув кордони вихрового стилю дервіша

Раз контрабандист, запитай свою сестру

Я проходив блокпости, як опудало

Стукаючи у ваші двері, я брехав про деталі

Я перетнув Європу, поки ніколи більше не відчував спраги

Дитина мого часу, без пристрастей і без таф

Зараз зима, і мене вже нічого не дивує

Ні плачучих річок, ні вуглецевого сміття

Я їжджу в темну ніч

Я крутяться до надто пізно

Їжджу до світанку

До кінця дикої ночі

Дикої ночі

Я перетнув Францію, я подорожував світом

Я знав багато трансів, я заквітчував деякі могили

Я хотів, щоб мене зупинили, а не досліджували

Я хотів виглядати для тебе найкращим у світі

Я дивився на море, як помираючий старий

Але я підняв келих за всі елементи

Ніс посаджений в небо і навіть у небосхил

Але мене кличе дорога, я її давній коханий

Я їжджу в темну ніч

Я крутяться до надто пізно

Їжджу до світанку

До кінця дикої ночі

Дикої ночі

Я мандрував містами, я перетнув земну кулю

Тим не менш цивілізований, не завжди тверезий дуп

Мені снився півострів у дворі будівлі

Набридло стояти на місці і бути частиною меблів

Я пройшов століття, як чужа дитина

Ніколи не найвідбірніший, не скупий на мої недоліки

Вчора весна, а завтра могила

Дуже щасливі ті, хто вірить, що слова пережили їх

Я літав над лазурою, Я літав над морями

Контрабандист точно, давай, запитай у мами

Дивитися на океан, як вмираючий старий

Але я підняв келих за всі елементи

Дорога, дорога

Мммммммммммммммммммммм

Дорога, дорога

Ммммммммммммммм

Дорога, дорога