Vengeance - Benjamin Biolay, Carl Barat

La vengeance est un plat qui n’a plus nul goût tiède

Que certains mangent froid, comme Stirbois s’est mangé son cèdre

La vengeance est un met au goût de presque rien

Au goût de longtemps après, dont ne veulent même pas les chiens

La vengeance est un pensom, raccourcir les sous-hommes

Le ver qui rogne la pomme, sous le ciel d’aluminium

Nappé par le vide

Une ravine rapide

Des phares qui ne répondent plus

Moi ce sera ça, et pas plus

I swear I would live in the sun

I would live in the sun

With my wife, my lover

With my daughters and sons

I would live in the sun

I would live in the sun

With my wife, my lover

With my daughters and sons

I swear I would live in the sun

I would live in the sun

With my wife, my lover

With my daughters and sons

I would live in the sun

I would live in the sun

With my wife, my lover

With my daughters and sons

La vengeance est un sorbet qui fond en gorge plus tard

Parfois des années après, mais pourquoi pas en tartare?

C’est un légende, un mythe, c’est comme les glaces sécurit

Mais elle te bouffera aux mites, perdre l’usage même de ton bip

Graisser sans fin ton vieux flingue, pulvériser ton vase Ming

La rage au fond d’une seringue, traiter les autres de dingues

Les ordures y échappent, et partent se mettre au vert

La mienne je la porte en écharpe, et j’y crois dur comme fer

I swear I would live in the sun

I would live in the sun

With my wife, my lover

With my daughters and sons

I would live in the sun

I would live in the sun

With my wife, my lover

With my daughters and sons

(Merci à delsan pour cettes paroles)

Помста – це страва, яка більше не на смак

Що дехто їсть холодним, як Стирбуа їв свій кедр

Помста — делікатес майже ні за що

Смак довго після, чого собаки навіть не хочуть

Помста — це пенсома, скорочують недолюди

Червяк, що кусає яблуко, під алюмінієвим небом

Покрита порожнечею

Швидка балка

Фари, які більше не реагують

Мені це буде, і не більше

Я вдягаю, я б жив на сонці

Я б жив на сонці

З моєю дружиною, моїм коханцем

З моїми дочками та синами

Я б жив на сонці

Я б жив на сонці

З моєю дружиною, моїм коханцем

З моїми дочками та синами

Я вдягаю, я б жив на сонці

Я б жив на сонці

З моєю дружиною, моїм коханцем

З моїми дочками та синами

Я б жив на сонці

Я б жив на сонці

З моєю дружиною, моїм коханцем

З моїми дочками та синами

Помста — це щербет, який згодом тане в горлі

Іноді через роки, але чому б не в Тартар?

Це легенда, міф, це як безпечне скло

Але вона з’їсть вас міль, втратить саму користь від вашого звукового сигналу

Нескінченно змащуйте свою стару зброю, подрібніть свою вазу Мін

Сказ на дні шприца, називаючи інших божевільними

Сміття втікає і зеленіє

Свого ношу в шарфі, і вірю в нього, як у залізо

Я вдягаю, я б жив на сонці

Я б жив на сонці

З моєю дружиною, моїм коханцем

З моїми дочками та синами

Я б жив на сонці

Я б жив на сонці

З моєю дружиною, моїм коханцем

З моїми дочками та синами

(Дякую delsan за ці тексти)