Белой акации гроздья душистые... - Ленинградский концертный оркестр п/у Анатолия Бадхена, Людмила Сенчина, Вениамин Ефимович Баснер

Целую ночь соловей нам насвистывал город молчал и молчали дома.

Белой акации гроздья душистые ночь напролет нас сводили с ума.

Белой акации гроздья душистые ночь напролет нас сводили с ума.

Сад весь умыт был весенними ливнями в темных оврагах стояла вода,

Боже, какими мы были наивными, как же мы молоды были тогда.

Годы промчались седыми нас делая, где чистота этих веток живых,

Только зима, да, метель эта белая напоминают сегодня о них.

Только зима, да, метель эта белая напоминают сегодня о них.

В час когда ветер бушует неистовый с новою силою чувствую я

Белой акации гроздья душистые невозвратимы, как юность моя.

Белой акации гроздья душистые неповторимы, как юность моя.

Цілу ніч соловей насвистував місто мовчав і мовчали вдома.

Білої акації грона запашні ніч безперервно нас зводили з розуму.

Білої акації грона запашні ніч безперервно нас зводили з розуму.

Сад увесь умито був весняними зливами в темних ярах стояла вода,

Боже, якими ми були наївними, як ми молоді були тоді.

Роки промчали сивими нас роблячи, де чистота цих гілок живих,

Тільки зима, так, хуртовина ця біла нагадують сьогодні про них.

Тільки зима, так, хуртовина ця біла нагадують сьогодні про них.

В годину коли вітер вирує шалений з новою силою відчуваю я

Білої акації грона запашні неповернуті, як моя юність.

Білої акації грона запашні неповторні, як моя юність.