Полевые цветы - Людмила Сенчина, Группа Игоря Талькова

Не дари мне цветов покупных,

Собери мне букет полевых,

Чтобы верила я, чтобы чувствовал ты —

Это наши цветы, только наши цветы.

Ты пойди на нехоженый луг,

Не жалей ни спины и ни рук,

Чтобы верила я, чтобы чувствовал ты —

Это наши цветы, только наши цветы.

Заросло васильками небо,

А ромашки из солнца и снега,

Полевые цветы, полевые цветы

Незатейливы, не капризны.

Заросло васильками небо,

А ромашки из солнца и снега,

Полевые цветы, полевые цветы,

Как простые мечты.

Не дари мне цветов покупных,

Собери мне букет полевых,

Чтобы верила я, чтобы чувствовал ты —

Это наши цветы, только наши цветы.

И милее подарка мне нет,

Чем такой вот, пусть скромный, букет,

Чтобы верила я, чтобы чувствовал ты —

Это наши цветы, только наши цветы.

Заросло васильками небо,

А ромашки из солнца и снега,

Полевые цветы, полевые цветы

Незатейливы, не капризны.

Заросло васильками небо,

А ромашки из солнца и снега,

Полевые цветы, полевые цветы,

Как простые мечты.

Не дари мені квітів покупних,

Збери мені букет польових,

Щоб вірила я, щоб ти відчував—

Це наші квіти, лише наші квіти.

Ти піди на нехожений луг,

Не жаль ні спини і ні рук,

Щоб вірила я, щоб ти відчував—

Це наші квіти, лише наші квіти.

Заросло волошками небо,

А ромашки із сонця та снігу,

Польові квіти, польові квіти

Невигадливі, непримхливі.

Заросло волошками небо,

А ромашки із сонця та снігу,

Польові квіти, польові квіти,

Як прості мрії.

Не дари мені квітів покупних,

Збери мені букет польових,

Щоб вірила я, щоб ти відчував—

Це наші квіти, лише наші квіти.

І миліше подарунка мені немає,

Чим такий ось, нехай скромний, букет,

Щоб вірила я, щоб ти відчував—

Це наші квіти, лише наші квіти.

Заросло волошками небо,

А ромашки із сонця та снігу,

Польові квіти, польові квіти

Невигадливі, непримхливі.

Заросло волошками небо,

А ромашки із сонця та снігу,

Польові квіти, польові квіти,

Як прості мрії.