Wat nog komen zou - Bart Peeters

Ik denk niet aan wat nog komen zou

Hoe mooi het had kunnen zijn

Ik onthou liever, al ben ik in de rouw

Wat prachtig was en fijn

Ik vraag me niet af waarom het was

Dat het noodlot die wonde sneed

Ik onthou liever hoe mooi het leven was

Dan al dat diepe leed

Voor duizelingwekkend groot verdriet

Bestaat geen medicijn

Want we weten, maar beseffen niet

Hoe onvoorstelbaar kwetsbaar wij wel zijn

Want magische woorden zijn er niet

Het lot valt ons diep en zwaar

Niets verzacht ons groot verdriet

Dus steunen we mekaar

Al is het gemis zo triest en hard

Wij denken aan elke lach

Die blijft voor eeuwig in ons hart

En troost ons elke dag

Voor duizelingwekkend groot verdriet

Bestaat geen medicijn

Want we weten maar beseffen niet

Hoe onvoorstelbaar kwetsbaar wij wel zijn

Я не думаю про те, що буде далі

Як це могло бути красиво

Краще згадати, хоч і в жалобі

Це було гарно та приємно

Мені не цікаво, чому це було

Та доля розрізала ту рану

Я волію згадувати, яким прекрасним було життя

Потім усі ті глибокі страждання

За запаморочливий смуток

Ліків немає

Тому що ми знаємо, але не усвідомлюємо

Які ми неймовірно вразливі

Бо чарівних слів немає

Глибока й тяжка нам доля лягає

Ніщо не полегшить нашого великого горя

Тому ми підтримуємо один одного

Хоча втрата така сумна і тяжка

Ми думаємо про кожну посмішку

Воно назавжди залишиться в наших серцях

І втішайте нас щодня

За запаморочливий смуток

Ліків немає

Тому що ми знаємо, але не усвідомлюємо

Які ми неймовірно вразливі