Vier Lieder Op. 27: Heimliche Aufforderung (Mackay) - Barbara Hendricks, Wolfgang Sawallisch, Рихард Штраус

Auf, hebe die funkelnde Schale empor zum Mund

Und trinke beim Freudenmahle dein Herz gesund

Und wenn du sie hebst, so winke mir heimlich zu

Dann lächle ich und dann trinke ich still wie du…

Und still gleich mir betrachte um uns das Heer

Der trunknen Zecher -- verachte sie nicht zu sehr

Nein, hebe die blinkende Schale, gefüllt mit Wein

Und laß beim lärmenden Mahle sie glücklich sein

Doch hast du das Mahl genossen, den Durst gestillt

Dann verlasse der lauten Genossen festfreudiges Bild

Und wandle hinaus in den Garten zum Rosenstrauch

Dort will ich dich dann erwarten nach altem Brauch

Und will an die Brust dir sinken, eh du’s gehofft

Und deine Küsse trinken, wie ehmals oft

Und flechten in deine Haare der Rose Pracht

O komme, du wunderbare, ersehnte Nacht!

Вгору, піднесіть ігристу миску до рота

І пийте здорове серце на святі радості

А коли їх піднімеш, потай помахай мені

Тоді я посміхаюся, а потім тихо п'ю, як ти...

І мовчки, як я, дивимося на військо навколо нас

П'яний гуляк -- не зневажай їх дуже

Ні, підніміть блискучу миску, наповнену вином

І нехай радіють за галасливою трапезою

Але вам сподобалася їжа, втамували спрагу

Тоді залиште галасливим товаришам радісний образ

І виходьте в сад до трояндового куща

Тоді я чекатиму вас там за старим звичаєм

І хоче зануритися в твої груди раніше, ніж ти сподівався

І пий свої поцілунки, як часто раніше

І вплести у своє волосся пишність троянд

Ой прийди, ти чудова, жадана ніч!