Малыш - Азиза

Лунный свет тревожно во тьме сквозит

И словно слеза по бледной щеке скользит

Слышу я под сердцем моим стучит

Упрямо стучит малыш, он тоже, как я не спит.

Сохраню я жизнь и судьбу твою.

И Бог не оставит нас, молюсь за тебя, малютка моя.

Страшно как, о Боже, и стыдно мне,

За то, что хотела взять большой на себя я грех

Жизни нить хотела в себе сгубить.

Боялась людской молвы: без мужа дитя родить.

Лунный свет тревожно во тьме сквозит,

Слышу я, под сердцем моим стучит,

Мой малыш, он тоже, как я не спит,

Не спит.

Місячне світло тривожно у темряві прозирає

І немов сльоза по блідій щоці ковзає

Чую я під серцем моїм стукає

Уперто стукає малюк, він теж, як я не спить.

Збережу я життя і долю твою.

І Бог не залишить нас, молюся за тебе, малютко моя.

Страшно як, о Боже, і соромно мені,

За те, що хотіла взяти великий на себе гріх

Життя нитка хотіла в собі втратити.

Боялася людської поголоски: без чоловіка дитину народити.

Місячне світло тривожно у темряві прозирає,

Чую я, під серцем моїм стукає,

Мій малюк, він теж, як я не спить,

Не спить.