Снежный барс - Азиза

1. Ночью звездной у скалы, где бывал не раз,

Лунную тигрицу вдруг встретил снежный барс.

Дрогнув сердцем, замер он, в жизни в первый раз,

Был могучий барс пленен лунным блеском глаз.

Это заметила злая гюрза,

К снежному барсу она подползла,

«Ведьма-тигрица», — шипела она, —

«Снежному барсу совсем не нужна».

Припев.

Снежный барс не слушай гюрзу,

Гони ее как шальную грозу.

Снежный барс, ты мне лишь поверь,

Я знаю, что значат ошибки потерь.

2. Барс мой голос услыхал, в этот поздний час,

И еще сильнее стал всемогущий барс.

На утесе он сломил бархатную ель,

И тигрицу уложил в снежную постель.

Это увидела злая гюрза,

К паре влюбленной опять подползла,

«Ведьма-тигрица», — шипела она, —

«Дикая кошка тебе не нужна».

3. Злая гюрза — исчадие зла,

Счастья чужого терпеть не могла,

Завистью черною вся изошла,

И одинокая прочь уползла,

И одинокая прочь уползла.

1. Вночі зоряної біля скелі, де бував не раз,

Місячну тигрицю раптом зустрів сніговий барс.

Здригнувшись серцем, завмер він, в житті вперше,

Був могутній барс захоплений місячним блиском очей.

Це помітила зла гюрза,

До снігового барсу вона підповзла,

«Відьма-тигриця», - шипіла вона, -

«Сніговому барсу зовсім не потрібна».

Приспів.

Сніговий барс не слухай гюрзу,

Гони її, як шалену грозу.

Сніговий барс, ти мені тільки повір,

Я знаю, що означають помилки втрат.

2. Барс мій голос почув, у цю пізню годину,

І ще сильнішим став всемогутній барс.

На скелі він зламав оксамитову ялинку,

І тигрицю вклав у снігову постіль.

Це побачила зла гюрза,

До пари закоханої знову підповзла,

«Відьма-тигриця», - шипіла вона, -

«Дика кішка тобі не потрібна».

3. Зла гюрза - виснаження зла,

Щастя чужого терпіти не могла,

Заздрістю чорною вся зійшла,

І самотня геть заповзла,

І самотня геть заповзла.