Горький чай - Азамат Биштов

Улети улети, как птица в небо,

И крылом помаши.

Забудь, что было у меня на душе,

Остался плакать горький дождь, в тишине.

Я один, я один.

.

В пустой квартире, ты ушла,

Как же быть?

Ведь в целом мире мне нужна ты одна.

Была, но только, ты любовь предала !

Я забыть, всё забыть,

Хочу сегодня, горький чай на столе.

Остыл и ладно, не могу я допить,

Его уж точно никогда, никогда !

Ты слышишь ненавижу я тебя ?!

Как же так, смогла ты поступить со мной, не пойму…

Ну почему же ты была и была ?!

В судьбе моей, зачем ?!

Уходи, уходи,

И больше чтобы никогда на пути,

Тебя не встретил.

Об одном попрошу,

Не надо встреч со мной искать,

Не ищи.

Отпусти, отпусти,

Меня навеки, ты была для меня,

Большой ошибкой, за собой ты ушла,

Оставив блики ты ушла навсегда !

Я забыть, всё забыть,

Хочу сегодня, горький чай на столе.

Остыл, и вот не могу я допить,

Его уж точно никогда, никогда !

Ты слышишь ненавижу я тебя ?!

Как же так, смогла ты поступить со мной, не пойму…

Ну почему же ты была и была ?!

В судьбе моей, зачем ?!

Вилети полеті, як птах у небо,

І крилом помахай.

Забудь, що було у мене на душі,

Залишився плакати гіркий дощ, у тиші.

Я один, я один.

.

У порожній квартирі, ти пішла,

Як же бути?

Адже в світі мені потрібна ти одна.

Була, але тільки, ти любов зрадила!

Я забути, все забути,

Хочу сьогодні, гіркий чай на столі.

Охолонув і добре, не можу я допити,

Його вже точно ніколи, ніколи!

Ти чуєш ненавиджу я тебе?!

Як так, змогла ти вчинити зі мною, не розумію…

Ну чому ж ти була і була?!

У долі моїй, навіщо?!

Іди, йди,

І більше щоб ніколи на шляху,

Тебе не зустрів.

Про одного попрошу,

Не треба зустрічей зі мною шукати,

Не шукай.

Відпусти, відпусти,

Мене навіки, ти була для мене,

Великою помилкою, за собою ти пішла,

Залишивши відблиски ти пішла назавжди!

Я забути, все забути,

Хочу сьогодні, гіркий чай на столі.

Охолонув, і ось не можу я допити,

Його вже точно ніколи, ніколи!

Ти чуєш ненавиджу я тебе?!

Як так, змогла ти вчинити зі мною, не розумію…

Ну чому ж ти була і була?!

У долі моїй, навіщо?!