Наркотик - Ассаи

Я прошу тебя видеть сквозь время,

Верить в покой внутри кровеносного цикла.

Твои слова поменяет цензура,

Но мы будем помнить, во что ты верил.

Запусти пальцы глубже в черную землю,

Отпусти меня обратно маленькой рыбой.

Приглядись к этому миру,

Чего ты боялся, стало былью.

Густая черная нефть вылезает изо рта

Кровавым сипом

Залпы огня по мирным, ты молчи,

Тебя учили не показывать вида.

Спаси меня, пожалуйста,

Я горю в этом мире людей,

Я вижу, как свет исходит от них.

От начала времен и до конца дней

Переливается и блестит.

Я хотел бы назвать тебя другом,

Но поминальный спирт разлит и выпит.

Каждый вернется назад, чтобы сделать свой выбор,

Новый герой для новой книги,

Где-то в незнакомом городе встретить любовь или смерть.

Выдумать мир, где близкий не может предать,

Обрезать нить, что пытается нас удержат.

Сбитые руки, пар изо рта,

Веселый карнавал кружится в такт.

Я видел жажду в тебе, видел свет ламп,

Видел жалость и стыд.

Я наивно хочу, как прежде видеть свет

В моем маленьком мире гореть не так больно, когда это искусство.

В дома людей приходит надежда.

Мама, мне нужен

, мягкий, как белая фата,

Нежный, как губы ребенка, беспощадный, как Зорро.

Сладкий, как первое лоно, важный, как слово папы,

Чтобы забыть о стопе, мама, нам нужен наркотик.

Мама, мне нужен наркотик, мягкий, как белая фата,

Нежный, как губы ребенка, беспощадный, как Зорро.

Сладкий, как первое лоно, важный, как слово папы,

Чтобы забыть о стопе, мама, нам нужен наркотик.

Я прошу тебе бачити крізь час,

Вірити у спокій усередині кровоносного циклу.

Твої слова замінить цензура,

Але ми будемо пам'ятати, у що ти вірив.

Запусти пальці глибше в чорну землю,

Відпусти мене назад маленькою рибою.

Придивись до цього світу,

Чого ти боявся, стало буллю.

Густа чорна нафта вилазить із рота

Кривавим сипом

Залпи вогню за мирними, ти мовчи,

Тебе вчили не показувати виду.

Врятуй мене, будь ласка,

Я горю в цьому світі людей,

Я бачу, як світло походить від них.

Від початку часів і до кінця днів

Переливається і блищить.

Я хотів би назвати тебе другом,

Але поминальний спирт розлитий і випитий.

Кожен повернеться назад, щоб зробити свій вибір,

Новий герой для нової книги

Десь у незнайомому місті зустріти любов чи смерть.

Вигадати світ, де близький не може зрадити,

Обрізати нитку, що намагається нас утримати.

Збиті руки, пара з рота,

Веселий карнавал паморочиться в такт.

Я бачив спрагу в тобі, бачив світло ламп,

Бачив жалість і сором.

Я наївно хочу, як раніше бачити світло

У моєму маленькому світі горіти не так боляче, коли це мистецтво.

Вдома людей приходить надія.

Мамо, мені потрібен

, м'який, як біла фата,

Ніжний, як губи дитини, нещадний, як Зорро.

Солодкий, як перше лоно, важливий, як папа,

Щоб забути про стопу, мамо, нам потрібен наркотик.

Мамо, мені потрібен наркотик, м'який, як біла фата,

Ніжний, як губи дитини, нещадний, як Зорро.

Солодкий, як перше лоно, важливий, як папа,

Щоб забути про стопу, мамо, нам потрібен наркотик.