Чёрный ветер - Ассаи

Однажды люди придумали чёрный ветер —

Им интересен был облик смерти.

Линии, вибрации струн —

Всё изящное стало грубым.

Проснись, минуты кино канули,

И все торопят друг-друга, поджигая ладан.

Прах… а кто-то пишет историю:

Резус и номер группы крови.

Скулы отцов играли, будто волны,

Дети вспоминали солнце, матери — годы.

В страхе бежали куда-то.

Спаси!,

Но мы всего лишь можем рассказать вам про мир.

Друзья звонили:"Как ты мог?"

А что такое любовь и где ты видел бога, друг?

Молчание.

Мимика.

Знаешь,

Мы стали другими, как разные снимки.

Я не люблю тех, кто прячет обиды в себе,

И тех, кто сделан из папье-маше,

Но ветер продолжал путь сквозь нас,

Чёрной пылью марша.

Кто перевернул мир, но мы уже бежали,

Аптеки, темные арки спальных.

Я не чураюсь больше слёз своих

После той пыли, братик, вдохни.

Припев:

Мы не достанем до неба,

И чёрный ветер внутри,

Через высокие стены,

Брат, во время нас останови.

Мы не достанем до неба,

И чёрный ветер внутри,

Через высокие стены,

Брат, во время нас останови.

Где-то на квартирах, а вот и май.

Царапали стены (no woman no cry)

Когда они сводили скулы холодом губ,

Я думал это сон на пару минут.

Мой клён пускал смолу,

А я был просто болен, той надуманной болью!

И больше нет ничего… Время просто течёт,

И это стало моим.

Бог слёз, лей соль косым дождём!

Я превратился в пепел!

Связки под кожей,

Произнеси слова, те, что пленят дрожью.

Эй, ты что?

Дыши глубже!

Кровь по венам, воздух в лёгкие.

Здравствуй!

Впереди немного легче, поменьше мыслей —

Весна подарит нам стимулы жить.

Припев:

Мы не достанем до неба,

И чёрный ветер внутри,

Через высокие стены,

Брат, во время нас останови.

Мы не достанем до неба,

И чёрный ветер внутри,

Через высокие стены,

Брат, во время нас останови.

Мы не достанем до неба,

И чёрный ветер внутри,

Через высокие стены,

Брат, во время нас останови.

Мы не достанем до неба,

И чёрный ветер внутри,

Через высокие стены,

Брат, вовремя нас останови.

Якось люди придумали чорний вітер.

Їм цікавий вигляд смерті.

Лінії, вібрації струн

Все витончене стало брутальним.

Прокинься, хвилини кіно канули,

І все поспішають один одного, підпалюючи ладан.

Прах… а хтось пише історію:

Резус і номер групи крові.

Вилиці батьків грали, мов хвилі,

Діти згадували сонце, матері—роки.

У страху бігли кудись.

Врятуй!,

Але ми тільки можемо розповісти вам про світ.

Друзі дзвонили: "Як ти міг?"

А що таке кохання і де ти бачив бога, друже?

Мовчання.

Міміка.

Знаєш,

Ми стали іншими, як різні знімки.

Я не люблю тих, хто ховає образи в собі,

І тих, хто зроблений з пап'є-маше,

Але вітер продовжував шлях крізь нас,

Чорним пилом маршу.

Хто перевернув світ, але ми вже бігли,

Аптеки, чорні арки спальних.

Я не чуюся більше сліз своїх

Після того пилу, братику, вдихни.

Приспів:

Ми не достанемо до неба,

І чорний вітер усередині,

Через високі стіни,

Брате, час нас зупини.

Ми не достанемо до неба,

І чорний вітер усередині,

Через високі стіни,

Брате, час нас зупини.

Десь на квартирах, а ось і травень.

Дряпали стіни (nowoman no cry)

Коли вони зводили вилиці холодом губ,

Я думав це сон на пару хвилин.

Мій клен пускав смолу,

А я був просто хворий, тим надуманим болем!

І більше немає нічого ... Час просто тече,

І це стало моїм.

Бог сліз, лий сіль косим дощем!

Я перетворився на попіл!

Зв'язування під шкірою,

Вимов слова, ті, що полонять тремтінням.

Гей, ти, що?

Дихай глибше!

Кров по венах, повітря в легкі.

Привіт!

Попереду трохи легше, менше думок —

Весна подарує нам стимули жити.

Приспів:

Ми не достанемо до неба,

І чорний вітер усередині,

Через високі стіни,

Брате, час нас зупини.

Ми не достанемо до неба,

І чорний вітер усередині,

Через високі стіни,

Брате, час нас зупини.

Ми не достанемо до неба,

І чорний вітер усередині,

Через високі стіни,

Брате, час нас зупини.

Ми не достанемо до неба,

І чорний вітер усередині,

Через високі стіни,

Брате, вчасно нас зупини.