Dvoje Na Trapezu - Arsen Dedic

Letjeli smo na trapezu

Letjeli smo svak na svome

Držali smo se za ruke

Jer se krila lako lome

Letjeli smo godinama

I nikad nismo, nismo pali

Živjeli smo iznad ljudi

U ljubav smo vjerovali

Jedne večeri sred buke ti me nisi prepoznala

Pružio sam tebi ruke, ti mi ruke nisi dala

Otad padam kao kamen, prema zemlji, prema moru

Završit će moji snovi u dubini, u ponoru

A ti gore u visini

Nosiš samo strah i jezu

Jer si ostala bez točke

Jer si sama na trapezu

Ми летіли на трапеції

Ми летіли кожен по-своєму

Ми взялися за руки

Бо крила легко ламаються

Ми літали роками

І ми ніколи, ми ніколи не падали

Ми жили над людьми

Ми вірили в любов

Одного разу вночі серед шуму ти мене не впізнав

Я дав тобі свої руки, ти не дав мені свої руки

Відтоді я впав, як камінь, до землі, до моря

Мої мрії закінчаться в глибині, в безодні

А ти на висоту

Ви несете тільки страх і жах

Тому що у вас закінчилися бали

Бо ти один за столом