Trg Heroja - Arsen Dedic

Pamtim taj ulaz, kuću s tri balkona

I mutno svjetlo na stubištu u dnu

U prizemlju je bila gostiona

Tu sam jednom upoznao nju

Tu sam jednom upoznao nju

Gleda me blijedo, nepoznato lice

Kroz mokro staklo, nejasno, u snu

Zvono bez glasa, krletka bez ptice

Ona više ne stanuje tu

Ona više ne stanuje tu

— Ona je često mijenjala adrese

I nema za vas poruke

— Ne, nemam ništa da joj se prenese

U vrtu zrele jabuke

Bila je jesen šezdeset i osme

I ništa poslije o njoj ja ne čuh

Trgom heroja šeću samo sjene

Ona više ne stanuje tu

Ona više ne stanuje tu

— Ona je često mijenjala adrese

I nema za vas poruke

— Ne, nemam ništa da joj se prenese

U vrtu zrele jabuke

Bila je jesen šezdeset i osme

I ništa o njoj poslije ja ne čuh

Trgom heroja šeću samo sjene

Ona više ne stanuje tu

Ona više ne stanuje tu

Пам’ятаю той під’їзд, будинок з трьома балконами

І тьмяне світло на сходах внизу

На першому поверсі була корчма

Я зустрів її там одного разу

Я зустрів її там одного разу

На мене дивиться бліде, незнайоме обличчя

Крізь мокре скло, невиразно, уві сні

Дзвін без голосу, клітка без пташки

Вона там більше не живе

Вона там більше не живе

— Вона часто змінювала адреси

І для вас немає жодного повідомлення

— Ні, мені нічого їй передати

Стиглі яблука в саду

Це була осінь шістдесят восьмого

А потім я про неї нічого не чув

Лише тіні ходять площею героїв

Вона там більше не живе

Вона там більше не живе

— Вона часто змінювала адреси

І для вас немає жодного повідомлення

— Ні, мені нічого їй передати

Стиглі яблука в саду

Це була осінь шістдесят восьмого

А потім я про неї нічого не чув

Лише тіні ходять площею героїв

Вона там більше не живе

Вона там більше не живе