Память - Аркона

Ой, мои думы

Думы горем полные

Вновь уводят

Во леса во темные

Ой, да во лесе том

Память оживает

В гласе древесных крон

Сердце замирает

Эй, пробудись

Память, что позабыта

Правда, вернись

Ты от люда сокрыта

Здесь над землей

Меркнет солнце за тучей

Канули вновь

Мы во тьме неминучей

Гой, Свароже, отче мой

Славен буде нами!

Да веди ты за собой

Люд, стезею прави

Слово молвим до тебя

Воздымая в небо

С дымом свята Яр — Огня

Да священну требу

Ой, да не вран тенью крыльев затмил

Наяву священну землю

То тень веков, пеленой заслонив

Светлу явь, гласу нашему внемлет

Слышим ли мы эхо из прошлого мира?

Чуем ли мы душу дубов вековых?

Кто теперь ты, где твоя родова сила?

Плачешь о том, что не помнишь родных?

Эй, хэй!

сто ночей

Кличем старо время

Средь златых полей

Взрасти младо семя

Ой, ветер — ты могуч,

Донеси до люда

Чрез море темных туч

Правду светлу, мудру

Эй, пробудись

Память — вечная слава

Взвейся ты ввысь

Птицею величаво

Здесь светлу явь

Вновь окутали тучи

Крылья расправь

Ты во тьме неминучей

Гой еси, Велесе дед

Славен буде нами!

Снизошли-де нам совет

Да стезею прави

Коло пустим посолонь

Братину поднявши

Напоивши Яр-Огонь

Из священной чаши

Ой, мої думи

Думи горем повні

Знов відводять

У ліси в темні

Ой, так у лісі том

Пам'ять оживає

У голосі деревних крон

Серце завмирає

Гей, прокинься

Пам'ять, що забута

Правда, повернися

Ти від люду прихована

Тут над землею

Меркне сонце за хмарою

Канули знову

Ми в темряві неминучою

Гой, Свароже, отче мій

Славен буде нами!

Так веди ти за собою

Народ, стежкою прави

Слово говоримо до тебе

Здіймаючи в небо

З димом свята Яр — Вогню

Так священну требу

Ой, так не брехень тінню крил затьмарив

Наяву священну землю

Тінь тінь віків, пеленою заслонивши

Світлу яву, голосу нашому слухає

Чи чуємо ми луна з минулого світу?

Чи ми чуємо душу дубів вікових?

Хто тепер ти, де твоя родова сила?

Плачеш про те, що не пам'ятаєш рідних?

Гей, хей!

сто ночей

Кличемо старий час

Серед златих полів

Вирости молоде насіння

Ой, вітер - ти - могутній,

Донеси до люда

Через море чорних хмар

Правду світлу, мудру

Гей, прокинься

Пам'ять - вічна слава

Звись ти ввись

Птахом велично

Тут світлу яву

Знову огорнули хмари

Крила розправ

Ти у темряві неминучої

Гой еси, Велесе дід

Славен буде нами!

Зійшли-де нам порада

Так, стежу праві

Коло пустимо посолонь

Братину піднявши

Напивши Яр-Вогонь

Зі священної чаші