Коляда - Аркона

У высокой горы, припадая к воде,

Колежане пришли поклониться Коляде.

Он наземь снизошел с небес!

В руке златой сияет жезл.

И сын Даждьбога сотни лет

Учить нас будет вере вед.

Потриди са Злата Майя,

Коледе, Коледе!

От Даждьбога

Млада Бога роди!

Во Сворожий вечер он был рожден,

В лике Бога вышнего нам явился он.

Но узнал Чернобог,

Что был рожден Коляда.

И по воле Чернобога

Даждьбог Был заточен во льдах.

Майя вновь ушла в царство нави,

Сына пустив по воде.

К Хорсу и Заре — заренице

Плыть наказала Коляде.

Ты свят, свят и велик

На небе и на земле!

Славен буде твой лик,

Пречистый Коляде!

И собрались волхвы

Вновь искать Коляду.

Но, на небо взглянув,

Взор упал на звезду.

И за звездой пошли волхвы.

К Заре их привела звезда.

В руках у Зорюшки — зари

Лежит младенец — Коляда!

У високої гори, припадаючи до води,

Колежани прийшли вклонитися Коляді.

Він на землю зійшов з небес!

У руці златою сяє жезло.

І син Даждьбога сотні років

Вчитиме нас вірі вед.

Потріди са Злата Майя,

Коледі, Коледі!

Від Дажбога

Млада Бога роди!

Во Ворожній вечір він був народжений,

В образі Бога вищого нам явився він.

Але  дізнався Чорнобог,

Що народився Коляда.

І з волі Чорнобога

Даждьбог Був заточений у льдах.

Майя знову пішла в царство нави,

Сина пустивши з води.

До Хорсу і Зорі — заріниці

Плити покарала Коляді.

Ти святий, святий і великий

На небі та на землі!

Славний буде твій образ,

Пречистий Коляді!

І зібралися волхви

Знову шукати Коляду.

Але, на небо глянувши,

Погляд впав на зірку.

І за зіркою пішли волхви.

До Зорі їх привела зірка.

В руках у Зорюшки — зорі

Лежить немовля — Коляда!