Аркона - Аркона

Как из морюшка синего выходила

Ой, да ворожья орда

Да на Свет-Буян копия навострила

Ой, град усоп навсегда

Как той ночкой

Кровушкой залитою

Пало на землю

Войско Святовитово

Силой огня, да с чуждым заклятием

Под мечами врага

Святовита свергло распятие

Град усоп навсегда

Под сводами небосклона

Дремлет в руинах Аркона

Скоро воспрянет битая врагом земля

С пепла восстанет град Ярого Коня

Спит под водой

Берег родной

Павших схороны

Смыты волной

Камни молчат, но чуешь взгляд

Тех, кто не смог вернуться назад,

Но грянет гром в храме родном

Лики богов воздымутся в нем

И на заре вздрогнет земля

Вновь будет жить Святыня моя

Встань, Аркона!

Ой, ты, Родов Свет

Зримый нам, живым в яви

Ой, лик твой в схроне руин

Мы воздымим ввысь распростертые длани

Да, под чертогом твоим

Эй-хей!

Братия

На войну зову тебя!

Полетят во полюшке

Да, буйны головушки!

Кто к нам с мечем придет

Тот от него падет!

Время вернем назад

Отомстим за павший град!

За пределами вечности

Встанем на страже лет

На пути к бесконечности

Наш сохраним обет

Стоя на ветхой земле

Я слышу зов Берегини

Что делать богам, или мне

Чтоб с руин возродилась Святыня?

Под сводами небосклона

Дремлет в руинах Аркона

Скоро воспрянет битая врагом земля

С пепла восстанет град Ярого Коня

Як із морюшка синього виходила

Ой, так ворога орда

Так на Світло-Буян копія загострила

Ой, град усоп назавжди

Як тою вночі

Крівкою залитою

Впало на землю

Військо Святовітове

Силою вогню, так|з|чужим закляттям

Під мечами ворога

Святовита скинуло розп'яття

Град усоп назавжди

Під склепіннями небосхилу

Дрімає в руїнах Аркона

Незабаром підбадьориться бита ворогом земля

З попелу повстане град Ярого Коня

Спить під водою

Берег рідний

Загиблих похорон

Змиті хвилею

Камені мовчать, але чуєш погляд

Тих, хто не зміг повернутися назад,

Але вдарить грім у рідному храмі

Лики богів піднімуться в ньому

І на зарі здригнеться земля

Знову житиме Святиня моя

Устань, Арконо!

Ой, ти, Родів Світло

Зримий нам, живим в яви

Ой, лик твій у схроні руїн

Ми піднімемо вгору розпростерті долоні

Так, під чертогом твоїм

Ей-гей!

Братія

На війну кличу тебе!

Полетять у полюшці

Так, буйні головушки!

Хто до нас з мечем прийде

Той від нього паде!

Час повернемо назад

Помстимося за палий град!

За межами вічності

Станемо на стражі років

На шляху до нескінченності

Наш збережемо обітницю

Стоячи на старій землі

Я чую поклик Берегіні

Що робити богам, чи мені

Щоб із руїн відродилася Святиня?

Під склепіннями небосхилу

Дрімає в руїнах Аркона

Незабаром підбадьориться бита ворогом земля

З попелу повстане град Ярого Коня