Вполголоса - Анжелика Варум

Я говорю негромко, вполголоса

Душа и ее потемки — два полюса

Чтобы меня услышать

Нужно прислушаться сердцем

И в пору отчаяния этим согреться

Чтобы меня услышать

Нужно прислушаться сердцем

И в пору отчаяния этим согреться

Я не кричу не в горе, не в радости

Но не промолчу во власти у слабости

Только прикрою уши, если заслышу крики

Мне малодушия крики безлики

Только прикрою уши, если заслышу крики

Мне малодушия крики безлики

Полутона, оттенки неброские

Хрупкого тела застенки, непросто мне

Я с каждым годом тише

Но песня моя — мой воздух

Пусть же меня услышит, кто возле

Я с каждым годом тише

Но песня моя — мой воздух

Пусть же меня услышит, кто возле

Я с каждым годом тише

Но песня моя — мой воздух

Знаю, меня услышит, кто возле

Я говорю тихо, напівголосно

Душа та її темряви — два полюси

Щоб мене почути

Потрібно прислухатися серцем

І в пору відчаю цим зігрітися

Щоб мене почути

Потрібно прислухатися серцем

І в пору відчаю цим зігрітися

Я не кричу не в горі, не в радості

Але не промовчу у владі у слабкості

Тільки прикрию вуха, якщо зачую крики

Мені малодушності крики безликі

Тільки прикрию вуха, якщо зачую крики

Мені малодушності крики безликі

Напівтону, відтінки непомітні

Тендітного тіла застінки, непросто мені

Я з кожним роком тихіше

Але пісня моя – моє повітря

Нехай мене почує, хто біля

Я з кожним роком тихіше

Але пісня моя – моє повітря

Нехай мене почує, хто біля

Я з кожним роком тихіше

Але пісня моя – моє повітря

Знаю, мене почує, хто біля