Ла-ла-лай - Анжелика Варум

То ли звякнул бокал,

то ли разбилось сердце;

и ваш голос дрожал,

словно хотел согреться…

Я вас не вижу, я вас не слышу.

Прощай.

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Утро гасит огни,

время бежит по кругу;

может, в лучшие дни,

стали бы вы мне другом…

Но я вас не вижу, я вас не слышу.

Прощай.

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Не буду, не смею

я вам дарить улыбку,

и очень жалею,

что делаю ошибку.

Не буду, не смею

вести себя я смело,

и скоро забуду,

что не сумела

удивить вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

То ли это шаги,

то ли гуляет ветер.

Но мы так далеки,

и ни к чему наш вечер.

Но я вас не вижу, я вас не слышу.

Прощай.

Та-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Не буду, не смею

я вам дарить улыбку,

и очень жалею,

что делаю ошибку.

Не буду, не смею

вести себя я смело,

и скоро забуду,

что не сумела

удивить вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Что не сумела

удивить вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Не буду, не смею

я вам дарить улыбку,

и очень жалею,

что делаю ошибку.

Не буду, не смею

вести себя я смело,

и скоро забуду,

что не сумела

удивить вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Что не сумела

удивить вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

То лі дзвякнув келих,

то ли розбилося серце;

і ваш голос тремтів,

ніби хотів зігрітися.

Я вас не бачу, я вас не чую.

Прощай.

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Ранок гасить вогні,

час біжить по колу;

може, в кращі дні,

стали ви б мені іншим ...

Але я вас не бачу, я вас не чую.

Прощай.

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Не буду, не смію

я вам дарувати посмішку,

і дуже шкодую,

що роблю помилку.

Не буду, не смію

вести себе я сміливо,

і скоро забуду,

що не змогла

здивувати вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Тобто це кроки,

то ли гуляє вітер.

Але ми так далекі,

і ні до чого наш вечір.

Але я вас не бачу, я вас не чую.

Прощай.

Та-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Не буду, не смію

я вам дарувати посмішку,

і дуже шкодую,

що роблю помилку.

Не буду, не смію

вести себе я сміливо,

і скоро забуду,

що не змогла

здивувати вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Що не змогла

здивувати вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Не буду, не смію

я вам дарувати посмішку,

і дуже шкодую,

що роблю помилку.

Не буду, не смію

вести себе я сміливо,

і скоро забуду,

що не змогла

здивувати вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Що не змогла

здивувати вас…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай