Голос - Анжелика Варум

Не моя вина, что случилось так, ты не смог

Уберечь меня, сохранить тепло наших встреч и слов.

Важный разговор, непростой исход, мы же знали

Нам не убежать от себя и не уберечь любовь.

Сотни тысяч фраз, вся моя беда, мой капкан,

И твои слова, талая вода с океан.

Как же это так?

Как же это все мне понять?

Сколько лет прошло.

Жизнь диктует роль, как всегда

Оставляя мне только прошлой

Моей любви года.

Припев:

Сердце, тише!

Ты же слышишь голос мой,

Он навсегда — силу небес тебе отдам,

И с тобой он никогда

Больше звучать не будет, — он устал.

Не уберегла, вот всему итог, —

Не смогла удержать тебя,

Сохранить исток, да и ты не смог.

Сложной парой фраз, — непростой финал.

Ты же знал, что нельзя молчать,

Но не успевал обо всем сказать.

Сотни тысяч фраз, новый разговор не спасет.

Все произошло — это приговор, я не в счет.

Как же это так?

Как же это мне все принять?

Сколько лет прошло, ты уходишь в ночь навсегда,

Оставляя мне только прошлой моей любви года.

Припев:

Сердце, тише!

Ты же слышишь голос мой,

Он навсегда — силу небес тебе отдам,

И с тобой он никогда

Больше звучать не будет, — он устал.

Непостижимая судьба!

Ни за что и никогда

Я не вернусь уже туда,

Где звучат твои слова.

Я клянусь!

Ни за что и никогда!

Припев:

Сердце, тише!

Ты же слышишь голос мой,

Он навсегда — силу небес тебе отдам,

И с тобой он никогда

Больше звучать не будет, — он устал.

И больше никогда, и больше никогда,

И больше никогда, никогда, никогда.

Не моя вина, що сталося так, ти не зміг

Вберегти мене, зберегти тепло наших зустрічей та слів.

Важливу розмову, непростий результат, ми знали

Нам не втекти від себе і не вберегти любов.

Сотні тисяч фраз, все моє лихо, мій капкан,

І твої слова, тала вода з океан.

Як це так?

Як це все мені зрозуміти?

Скільки років минуло.

Життя диктує роль, як завжди

Залишаючи мені тільки минуле

Мого кохання року.

Приспів:

Серце, тихіше!

Ти ж чуєш голос мій,

Він назавжди — силу небес тобі віддам,

І з тобою він ніколи

Більше звучати не буде, він втомився.

Не вберегла, ось усьому підсумок, —

Не змогла втримати тебе,

Зберегти джерело, так і ти не зміг.

Складною парою фраз - непростий фінал.

Ти ж знав, що не можна мовчати,

Але не встигав про все сказати.

Сотні тисяч фраз, нова розмова не врятує.

Все сталося - це вирок, я - не в рахунок.

Як це так?

Як це мені все прийняти?

Скільки років минуло, ти йдеш у ніч назавжди,

Залишаючи мені тільки минуле моє кохання року.

Приспів:

Серце, тихіше!

Ти ж чуєш голос мій,

Він назавжди — силу небес тобі віддам,

І з тобою він ніколи

Більше звучати не буде, він втомився.

Незбагненна доля!

Ні за що і ніколи

Я не повернуся вже туди,

Де звучать твої слова?

Я присягаюсь!

Ніза що і ніколи!

Приспів:

Серце, тихіше!

Ти ж чуєш голос мій,

Він назавжди — силу небес тобі віддам,

І з тобою він ніколи

Більше звучати не буде, він втомився.

І більше ніколи, і більше ніколи,

І більше ніколи, ніколи, ніколи.