Ухожу любя - Анжелика Начесова

На краю стаю: холодно и тихо, убивать мечты так невыносимо, прятаться в песках

от глаз чужих.

Не в твоих руках буду просыпаться, не к моим губам будешь прикасаться,

но моя душа не изменит,

Лишь тебе она принадлежит.

Припев:

Ухожу любя, а сердце боится, ухожу любя, остановиться не хватает сил и улыбаясь

от своей любви я отрекаюсь.

Ухожу любя, а сердце боится, ухожу любя раненой птицей, мне теперь не быть

ласковой и нежной,

Ни твоей женой, ни твоей невестой.

Солнцем быть хочу, чтобы на рассвете, согревать тебя и ласкать, как ветер,

обо всем забыть с тобою снова.

И слезой твоей на мгновенье стану, чтоб в глазах твоих медленно растаять,

по щеке скользя коснуться губ,

Я тебе навек принадлежу.

Припев:

Ухожу любя, а сердце боится, ухожу любя, остановиться не хватает сил и улыбаясь

от своей любви я отрекаюсь.

Ухожу любя, а сердце боится, ухожу любя раненой птицей, мне теперь не быть

ласковой и нежной,

Ни твоей женой, ни твоей невестой.

Ухожу любя, а сердце боится, ухожу любя, остановиться не хватает сил и улыбаясь

от своей любви я отрекаюсь.

Ухожу любя, а сердце боится, ухожу любя раненой птицей, мне теперь не быть

ласковой и нежной,

Ни твоей женой, ни твоей невестой.

На краю зграю: холодно і тихо, вбивати мрії так нестерпно, ховатися в пісках

від очей чужих.

Не в твоїх руках прокидатися, не моїх губ будеш торкатися,

але моя душа не змінить,

Лише тобі належить.

Приспів:

Іду люблячи, а серце боїться, іду люблячи, зупинитися не вистачає сил і посміхаючись

від свого любові я зрікаюся.

Іду люблячи, а серце боїться, іду люблячи пораненим птахом, мені тепер не бути

ласкавої та ніжної,

Ні твоєю дружиною, ні твоєю нареченою.

Сонцем бути хочу, щоб на світанку, зігрівати тебе і пестити, як вітер,

про все забути з тобою знову.

І сльозою твоєю на мить стану, щоб у очах твоїх повільно розтанути,

по щеці ковзаючи торкнутися губ,

Я тобі навіки належу.

Приспів:

Іду люблячи, а серце боїться, іду люблячи, зупинитися не вистачає сил і посміхаючись

від свого любові я зрікаюся.

Іду люблячи, а серце боїться, іду люблячи пораненим птахом, мені тепер не бути

ласкавої та ніжної,

Ні твоєю дружиною, ні твоєю нареченою.

Іду люблячи, а серце боїться, іду люблячи, зупинитися не вистачає сил і посміхаючись

від свого любові я зрікаюся.

Іду люблячи, а серце боїться, іду люблячи пораненим птахом, мені тепер не бути

ласкавої та ніжної,

Ні твоєю дружиною, ні твоєю нареченою.