Жара - Аня Воробей

В жарком мареве расплавился июль

Радугами светятся дожди

Неба обесцветилась лазурь

И прохлады даже в ночь не жди

Бисер пота на губе блестит

И в поту прядь слипшихся волос

Из открытых окон даже не сквозит

Застревает в горле даже голос

Мокрой майкой обтянуло грудь,

мини юбка съехала на бок

Тебе срок остался уж чуть-чуть,

А ты всё строчишь, как первый год

Кот чужой, забрался на мотор

нюхает твой недопитый чиф

Ты уже не смотришь на забор

И уже не думаешь, что шить

У спекотному мареві розплавився липень

Веселками світяться дощі

Небо знебарвився блакит

І прохолоди навіть у ніч не жди

Бісер поту на губі блищить

І в поту пасмо зліпленого волосся

З відкритих вікон навіть не прозирає

Застряє в горлі навіть голос

Мокрою майкою обтягло груди,

міні спідниця з'їхала на бік

Тобі термін залишився вже трохи,

А ти все строчиш, як перший рік

Кіт чужий, забрався на мотор

нюхає твій недопитий чиф

Ти вже не дивишся на паркан

І вже не думаєш, що шити