Три дороги - Аня Воробей

Я у разилки трех дорог немного молча постою,

И среди яви, среди снов пойму что я тебя люблю,

Пойму нет неба для меня и нету русла у реки,

Да просто я люблю тебя, всем испытаньям вопреки.

Да просто я люблю тебя, всем испытаньям вопреки.

А одинокая звезда, куда-то манит и зовет,

В даль убегают поезда, и кто-то в путь, а кто-то ждет

Вниз наклонились тополя, за речкой впыхнут огоньки,

Да просто я люблю тебя, всем испытаньям вопреки.

Да просто я люблю тебя, всем испытаньям вопреки.

Я у разилки трех дорог немного молча постою,

И среди яви, среди снов пойму что я тебя люблю,

Надеясь, веря и любя приду к дорогам у реки,

Да просто я люблю тебя, всем испытаньям вопреки.

Да просто я люблю тебя, всем испытаньям вопреки.

Я у разилки трьох доріг трохи мовчки постою,

І серед яви, серед снів зрозумію що я тебе люблю,

Розумію немає неба для мене і немає русла біля річки,

Так просто я люблю тебе, всім випробуванням всупереч.

Так просто я люблю тебе, всім випробуванням всупереч.

А самотня зірка, кудись манить і кличе,

Далі втікають потяги, і хтось у шлях, а хтось чекає

Вниз нахилилися тополі, за річкою впихнуть вогники,

Так просто я люблю тебе, всім випробуванням всупереч.

Так просто я люблю тебе, всім випробуванням всупереч.

Я у разилки трьох доріг трохи мовчки постою,

І серед яви, серед снів зрозумію що я тебе люблю,

Сподіваючись, вірячи і люблячи прийду до доріг біля річки,

Так просто я люблю тебе, всім випробуванням всупереч.

Так просто я люблю тебе, всім випробуванням всупереч.