Unterseeboot - ANTILOPEN GANG

In der Stadt, aus der wir kamen, dort lebte ein Mann

Sein Beruf war damals Segelbootfahr’n

Und er hat uns immer viel aus seinem Leben erzählt

Er hatte ein ernstes Problem mit der Welt

Ein Unwetter kam und 'ne riesige Welle

Klatschte gegen sein Schiff, das am Riff zerschellte

Der Mann ist danach nie mehr wieder aufgetaucht

(Asche zu Asche, Staub zu Staub)

Um all seinen Geschichten auf den Grund zu geh’n

Beschlossen wir mit einem U-Boot auf den Grund zu geh’n

Und so ließen wir uns sinken, viele Stunden lang

Doch sind zugrunde gegangen, bevor wir unten ankamen

Und so trieben wir umher in einer Welt ohne Licht

Einer Welt voller Kälte und hässlicher Fische

Voller Strudelströmungen und Felskanten

Bis wir dann in ein Netz schwammen

Wir leben alle in 'nem kleinen, gelben Unterseeboot

Unterseeboot, Unter- Unterseeboot

Wir leben alle in 'nem kleinen, gelben Unterseeboot

Unterseeboot, Unter- Unterseeboot

Wir leben alle in 'nem kleinen, gelben Unterseeboot

Unterseeboot, Unter- Unterseeboot

Denn irgendetwas hat uns hier runter gezogen

20.000 Meilen unter dem Meer

Hatten wir auch keinen Grund zur Beschwerde

Sehr strenge Regeln nervten zwar jeden

Doch sie waren auch nicht schwer zu verstehen

Also ließen wir uns treiben in Bermuda-Shorts

Denn bei dem Unterdruck steht man eh unter Druck

Und egal ob Riesenkraken oder Kugelfische

An Ende dieser Tage waren alle Unterdrückte

Alle sagten es sei super, aber warteten auf Wunder

Die Hummer gingen wählen und die Wale aßen Hummer

Wir blieben Verlierer im Spiel der Gezeiten

Von Fischen umkreist schliefen wir ein

Als die Pole schmolzen, expandierte der Ozean

Dann stieg der Meeresspiegel, Wellen schliffen Hafenmolen zu Sandburgen

Eines Tages wird das Meer sich alles holen

Wir hatten nicht mehr dran geglaubt, dass wir befreit werden

Als wir hochgezogen wurden mit den Treibnetzen

Doch sie gaben uns Handtücher und trockneten uns ab

Und sie fuhren uns mit ihrem Fischerboot in einen Hafen

Jeder, der was wollte, fand uns da in der Spelunke

Keiner hatte was zu sagen, dort gehen alle vor die Hunde

Was fängt ein Seemann mit seinem Leben an

Wenn jeder sagt, was er redet sei nur Seemannsgarn

Nur die Jugend hörte zu, wenn wir Geschichten erzählten

Bei Sturm stachen wir in See und hissten die Segel

Wir rauchten an der Reling eine letzte Kippe

Als das Schiff zerschellte, am Fels der Klippe

Wir wurden nie mehr gesehen und man redete schon

Am Tag darauf von den Matrosen und der Expedition

Mit dem kleinen, gelben U-Boot auf der Suche nach dem Grund

Nach der Flut kommt die Ebbe, nach der Ebbe die Flut

«20.000 Meilen unter dem Meer»

«In 'nem kleinen, gelben Unterseeboot»

«So ließen wir uns sinken, viele Stunden lang»

«Und so trieben wir umher»

У місті, з якого ми приїхали, жив чоловік

Тоді його роботою було плавати на човні

І він завжди багато розповідав нам про своє життя

У нього була серйозна проблема зі світом

Прийшла гроза і величезна хвиля

Вдарив його корабель, який розбився об риф

Після цього чоловік більше не з’являвся

(Попіл до попелу прах до праху)

Щоб докопатися до суті всіх його оповідань

Ми вирішили піти на дно з підводним човном

І так ми дозволяли собі тонути на багато годин

Але загинув, перш ніж ми зійшли

І так ми дрейфували у світі без світла

Світ холодних і потворних риб

Повний вихрових течій і скелястих країв

Поки ми не запливли в сітку

Ми всі живемо в маленькому жовтому підводному човні

Підводний човен, підводний човен

Ми всі живемо в маленькому жовтому підводному човні

Підводний човен, підводний човен

Ми всі живемо в маленькому жовтому підводному човні

Підводний човен, підводний човен

Тому що щось притягнуло нас сюди

20 000 льє під водою

У нас не було причин скаржитися

Дуже суворі правила дратували всіх

Але зрозуміти їх теж було неважко

Тож ми дозволили собі дрейфувати в шортах-бермудах

Тому що з негативним тиском ви все одно перебуваєте під тиском

І неважливо, чи то гігантський восьминіг, чи то риба-фугу

Наприкінці тих днів усі були пригнічені

Всі казали, що це чудово, але чекали чудес

Омари пішли голосувати, а кити їли омарів

Ми залишилися невдахами в грі припливу

Ми заснули в оточенні риби

Коли полюси танули, океан розширювався

Потім піднявся рівень моря, хвилі перетопили гавані кроти на піщані замки

Одного разу море забере все

Ми вже не вірили, що нас звільнять

Коли нас підтягнули плавучими сітками

Але нам дали рушники і висушили нас

І вони відвезли нас до гавані на своєму рибальському човні

Кожен, хто чогось хотів, знайшов нас там у дайв-барі

Ніхто не мав що сказати, туди всі ходять до собак

Що робить зі своїм життям моряк

Якщо всі кажуть, про що вони говорять, це просто матросська пряжа

Лише молодь слухала, коли ми розповідали історії

Коли був шторм, ми вийшли в море і підняли вітрила

Ми викурили востаннє біля поруччя

Коли корабель розбився, на скелі скелі

Більше нас не бачили, а люди вже розмовляли

Наступного дня моряки та експедиція

Шукайте дно за допомогою маленького жовтого підводного човна

Після припливу настає відлив, після відливу приплив

«20 000 льє під водою»

«У маленькій жовтій підводному човні»

«Так ми дозволили собі тонути на багато годин»

«І так ми дрейфовали»