Stimmen aus dem Sumpf - ANTILOPEN GANG

I, I follow

I follow you deep sea baby

I follow you

Hi, Baby, wie geht es?

Ich bin ein Penner (Hi!)

Meine Lieder laufen jetzt auf einem Radiosender

Man könnte sagen, ich hab' mir meinen Traum erfüllt

Unser Bühnenbild besteht aus einem Haufen Müll

And’re Leute in mei’m Alter kaufen Häuser, kriegen Falten

Ich hingegen kriege Morddrohungen in Kommentarspalten

Ich hab' es verstanden, steige lachend aus dem Benz

Finde keinen einzigen Freund unter 20.000 Fans

Ich öffne keine Briefe, denn Briefe sind grundsätzlich schlecht

Wer mir 'nen Brief schreibt, dem Schulde ich Geld

Oder der will irgendwas — früher Hartzantragsquatsch, heute Plattenvertrag

Und Staatsanwaltschaft;

ist doch alles für'n Arsch

Ich markier' meine Mails als gelesen und sitze alleine am Tresen

Manchmal träum' ich von 'nem Löffel voller Ascorbinsäure

Auf einer Feuerzeugflamme, in den ich Heroin träufle

Und dann rufen diese Stimmen, diese Stimmen aus dem Sumpf

«Lass los, lass dich fallen, dann gehörst du zu uns!»

«Mach es kaputt.

Zerstör, was du aufgebaut hast!

Der Traum vom Einfamilienhaus ist ein Knast.»

Und dann rufen diese Stimmen, diese Stimmen aus dem Sumpf

«Lass los, lass dich fallen, dann gehörst du zu uns!»

«Verschmelze mit dem Müll, werde mit dem Dreck eins!

Nur, wenn du ein Schrotthaufen bist, bist du frei.»

Ey yo, das Leben ist schön, ich stehe auf Bühnen

Und die Leute stehen Schlange vor den Läden die wir spielen

Ich hab in Applaus gebadet und mein Ego balsamiert

Doch bin ich nach Haus' gefahren war das Leben deprimierend

Beste Freunde denken echt ich hätte mich verändert

Und die Frau die ich liebe teilt ihr Bett mit ander’n Männern

Nach sechs Jahren ersetzt durch einen Hippie aus dem Aschram

In mein' Träumen stürme ich sein Tipi mit der Pumpgun

Sicher ist er hässlich und alt

Mich trifft man jetzt häufiger bei McFit in Kalk

Doch die Membercard blieb neulich auf ner Klubtoilette liegen

Als ich drupp wie Jupp in Stuttgart nicht mehr wusste wo ich bin

Der Gipfel meines Wahns, ich zog Pillen durch die Nase

Und am nächsten Tag im Taschentuch schillerten die Farben

Ich wünschte der Gesellschaft meinen Rücken zu kehren

Auf La Gomera in ner Höhle an der Küste zu sterben

Und dann rufen diese Stimmen, diese Stimmen aus dem Sumpf

«Lass los, lass dich fallen, dann gehörst du zu uns!»

«Mach es kaputt.

Zerstör, was du aufgebaut hast!

Der Traum vom Einfamilienhaus ist ein Knast.»

Und dann rufen diese Stimmen, diese Stimmen aus dem Sumpf

«Lass los, lass dich fallen, dann gehörst du zu uns!»

«Verschmelze mit dem Müll, werde mit dem Dreck eins!

Nur, wenn du ein Schrotthaufen bist, bist du frei.»

Ich saß 2013 bei Jakob zu Haus

Wir sponnen so rum und malten uns aus

Wie es wäre von Mucke mal leben zu können

Anstatt stumm vorgefertigte Wege zu gehen

Ein paar Wochen später war Jakob schon tot

Vom A-A-Aschenbecher doch eingeholt

Er meinte noch: «Macht weiter mit Antilopen»

Ironischerweise gings jetzt nur nach oben

Der Deal bei den Hosen dann 2014

Und wer mich kennt weiß

Für mich war das das Größte

Doch auf Hochmut folgt immer Absturz

Mir wird schon schlecht und ich denke an Jakob

Der Abgrund ist nur ein paar Meter entfernt

Das Gefühl von Glück bröckelt jeden Tag mehr

Ich sehne mich wieder nach meinem Ruin

Der Sumpf ist noch da und es zieht mich zu ihm

Und dann rufen diese Stimmen, diese Stimmen aus dem Sumpf

«Lass los, lass dich fallen, dann gehörst du zu uns!»

«Mach es kaputt.

Zerstör, was du aufgebaut hast!

Der Traum vom Einfamilienhaus ist ein Knast.»

Und dann rufen diese Stimmen, diese Stimmen aus dem Sumpf

«Lass los, lass dich fallen, dann gehörst du zu uns!»

«Verschmelze mit dem Müll, werde mit dem Dreck eins!

Nur, wenn du ein Schrotthaufen bist, bist du frei.»

Я, я слідую

я йду за тобою в глибини моря, крихітко

я йду за тобою

Привіт, крихітко, як ти

Я бомж (Привіт!)

Мої пісні зараз на радіостанції

Можна сказати, я здійснив свою мрію

Наша постановка складається з купи сміття

Інші люди мого віку купують будинки, отримують зморшки

З іншого боку, я отримую погрози смертю в колонках коментарів

Я зрозумів, виходь із Benz, сміючись

Серед 20 000 шанувальників не знайдіть жодного друга

Я не відкриваю листи, тому що листи за своєю суттю погані

Я винен гроші кожному, хто напише мені листа

Або він чогось хоче — раніше дурниці з додатками Hartz, а сьогодні угода про звукозапис

І прокурори;

це все для дупи

Я позначаю свої електронні листи як прочитані й сиджу один біля стійки

Іноді мені сниться повна ложка аскорбінової кислоти

На легше полум’я, куди я капаю героїн

А потім кличуть ці голоси, ці голоси з болота

«Відпусти, дай собі впасти, тоді ти належиш нам!»

"Зламай це.

Зруйнуйте те, що ви побудували!

Мрія про сімейний дім – це в’язниця».

А потім кличуть ці голоси, ці голоси з болота

«Відпусти, дай собі впасти, тоді ти належиш нам!»

«Злийся зі сміттям, стань єдиним з брудом!

Тільки коли ти купа брухту, ти вільний».

Ей, життя прекрасне, я стою на сценах

І люди шикуються в чергу біля магазинів, у які ми граємо

Я купався в оплесках і забальзамував своє его

Але коли я повернувся додому, життя було пригніченим

Найкращі друзі справді думають, що я змінився

А жінка, яку я люблю, ділить своє ліжко з іншими чоловіками

Через шість років його замінив хіпі з ашраму

Уві сні я штурмую його типи з помпою

Звичайно, він потворний і старий

Тепер ви можете зустрічатися зі мною частіше в McFit у Калку

Але днями членський квиток залишився лежати на клубному туалеті

Коли, як Юпп у Штутгарті, я вже не знав, де знаходжуся

Розпал мого божевілля, я смоктав таблетки через ніс

А наступного дня в хустці засяяли кольори

Я хотів відвернутися від суспільства

Помирає в печері на узбережжі Ла Гомера

А потім кличуть ці голоси, ці голоси з болота

«Відпусти, дай собі впасти, тоді ти належиш нам!»

"Зламай це.

Зруйнуйте те, що ви побудували!

Мрія про сімейний дім – це в’язниця».

А потім кличуть ці голоси, ці голоси з болота

«Відпусти, дай собі впасти, тоді ти належиш нам!»

«Злийся зі сміттям, стань єдиним з брудом!

Тільки коли ти купа брухту, ти вільний».

Я був у будинку Якоба в 2013 році

Ми крутилися і уявляли себе

Як би було жити за рахунок музики

Замість того, щоб мовчки ходити заздалегідь встановленими стежками

Через кілька тижнів Якоб був уже мертвий

Наздогнала попільничка А-А

Він додав: "Продовжуйте з антилопами"

За іронією долі, він зріс лише зараз

Угода зі штанами тоді в 2014 році

І хто мене знає, той знає

Для мене це було найбільше

Але за пихатістю завжди слід падіння

Я захворів і думаю про Якоба

Безодня всього за кілька метрів

Почуття щастя з кожним днем ​​руйнується все більше

Я знову прагну своєї загибелі

Болото ще є, і мене тягне до нього

А потім кличуть ці голоси, ці голоси з болота

«Відпусти, дай собі впасти, тоді ти належиш нам!»

"Зламай це.

Зруйнуйте те, що ви побудували!

Мрія про сімейний дім – це в’язниця».

А потім кличуть ці голоси, ці голоси з болота

«Відпусти, дай собі впасти, тоді ти належиш нам!»

«Злийся зі сміттям, стань єдиним з брудом!

Тільки коли ти купа брухту, ти вільний».