Der goldene Presslufthammer - ANTILOPEN GANG

Herzlich Willkommen auf der Reise in das Ungewisse

Reih' dich ein, gemeinsam schreiben wir Kunstgeschichte

Lass' uns Negativ in Positiv umkehren

Fast jede Zerstörung hat 'nen progressiven Kern

Der Blick in den Abgrund ist schwindelbefreit

Längst nicht mehr schwierig, gänzlich Routine

Revolution ist ein Internethype

Vermarktet als Merchandise T-Shirt-Design

Und wir reißen alles ein

Die Spuren der Vergangenheit, die Zeichen uns’rer Zeit

Den doppelten Boden unter den Füßen

Längst geht es nicht mehr um lustige Sprüche

Die Trümmer dieser Stadt ragen zum Himmel empor und legen das Hinterland in

Schatten

Wir bauen unser Denkmal wieder auf

Hol den Presslufthammer raus

Wir schreiben das letzte Kapitel einer schlechten Geschichte

Die allerletzte Seite eines peinlichen Buchs

Wir ha’m den Presslufthammer, den goldenen Presslufthammer

Wir schreiben das letzte Kapitel einer schlechten Geschichte

Das große Finale des gescheiterten Versuchs

Yeah!

Uns zerreißen Widersprüche, doch wir reißen wieder Sprüche

Kunst ist niemals zielgerichtet

Lieder für Verlierer, nur ein Niemand peilt die Gang

Wir sind Projektionsfläche, Spiegel deiner Selbst

Dass diese heile Welt hier eine Seifenblase ist

Heißt, dass du ausgeschlossen bist oder eingeschlossen wirst

Und wenn die Seifenblase platzt, dann lässt sich nicht mehr ausblenden

Dass alles was du unterdrückst sich aufbäumt — (Stehauf-Männchen)

Menschen, die sich sicher fühl'n mit Geld auf der Bank, neben sich kollektiv

umbringenden Weltuntergangssekten

Das ist alles Wahnsinn, doch je näher ich mich kennenlerne

Geb' ich zu, dass ich diese Tendenzen in mir selbst bemerke

Mut zur Blamage, du musst das nicht abspalten

Unter dem Asphalt liegt nur nutzloses Brachland

Und da geht dann nichts mehr — Rien ne va plus

Die Nacht wird etwas länger, wenn die Sonne verglüht

Die Ex-Achtundsechziger leben in ei’m Turm

Dort leiten sie erfolgreich eine Werbeagentur

Das ewig Gleiche wird stetig als neuartig vermarktet

Und Revolte zieht doch heute keine Leute auf die Straße

Was auch besser so ist, wenn man die Menschheit ansieht

Wenn die Welt untergeht, werd' ich Exterrorist

In Zeiten der allgemeinen Überflüssigkeit

Wird es immer jemand geben, der da Bücher drüber schreibt

Jede Epoche hat die Kunst, die sie verdient

Heutzutage ist es Antilopen-Untergrundmusik

Wir schufen eine Welt, die größer wurde, als wir selbst

Wir beschrieben sie als Sumpf, der uns unter sich begräbt

Die Gang hat ein Eigenleben, wir könn' uns nicht lossagen

Die Mission zu unterbinden kann nicht mal der Tod schaffen

Alles geht den Bach runter, doch wir ha’m ein' Rettungsanker

Den unverwechselbaren goldenen Presslufthammer

Ласкаво просимо в подорож у невідоме

Станьте в чергу, разом ми будемо писати історію мистецтва

Давайте перетворимо негатив на позитив

Майже кожне руйнування має прогресивне ядро

Погляд у безодню вільний від запаморочення

Вже не складно, цілком рутинно

Революція – це інтернет-хайп

Продається як товарний дизайн футболки

І ми все руйнуємо

Сліди минулого, прикмети нашого часу

Подвійна земля під ногами

Це вже не про смішні вислови

Руїни цього міста здіймаються до неба і лежать всередині

Тінь

Ми відновлюємо наш меморіал

Дістаньте відбійний молоток

Ми пишемо останній розділ поганої історії

Остання сторінка незручної книги

Ми отримали відбійний молоток, золотий відбійний молоток

Ми пишемо останній розділ поганої історії

Грандіозний фінал невдалої спроби

Так!

Протиріччя розривають нас, але ми знову рвемо вислови

Мистецтво ніколи не буває цілеспрямованим

Пісні для невдах, тільки за бандою ніхто не стежить

Ми — проекційна поверхня, дзеркало себе

Що цей ідеальний світ тут — мильна бульбашка

Означає, що ви виключені або включені

А коли бульбашка лопне, ви вже не зможете його приховати

Що все, що ви придушуєте, піднімається вгору — (стоячий чоловік)

Люди, які почуваються в безпеці з грошима в банку, разом з ними

вбивство сект судного дня

Все це божевілля, але чим ближче я пізнаю себе

Я зізнаюся, що помічаю в собі ці тенденції

Сміливість до ганьби, не треба це відокремлювати

Під асфальтом лежить просто марна пустка

А потім вже нічого не працює — Rien ne va plus

Ніч стає трохи довшою, коли сонце заходить

Колишні шістдесят вісім живуть у вежі

Там вони успішно керують рекламним агентством

Вічно одне й те саме продається як нове

І бунт сьогодні не приваблює людей на вулиці

Що також краще, якщо подивитися на людство

Коли кінець світу, я стану колишнім терористом

У часи загального надлишку

Завжди знайдеться хтось, хто напише про це книги

Кожна епоха має мистецтво, на яке вона заслуговує

Зараз це фонова музика антилопи

Ми створили світ, більший за нас самих

Ми описали його як болото, яке ховає нас під ним

У банди своє життя, ми не можемо відірватися

Навіть смерть не може зупинити місію

Все йде нанівець, але у нас є рятувальний круг

Безпомилковий золотий відбійний молоток