Овод - Анна Пингина

Покатилась дороженька через лес да по омутам.

Как же не осторожно ты увязалась за оводом.

Веселил да рассказывал про края чужедальние, а глаза не веселые,

а глаза-то печальные.

Не ходили мы вместе бы да не садились бы рядом,

У твоей у невесты не была б фата рвана.

Покатилась дороженька через лес да по омутам.

Позабыта-заброшена да пожалена

оводом.

Покотилася доріжка через ліс та по вирах.

Як же не обережно ти вплуталася за оводом.

Веселив та розповідав про краї чужі, а очі не веселі,

а очі сумні.

Не ходили б ми разом та не сідали б поруч,

У твоєї нареченої не була б фата рвана.

Покотилася доріжка через ліс та по вирах.

Забута-занедбана та пожалена

оводом.