Ласточка - Анна Пингина

Ласточка, не садись на ворота -

Крылья чёрные свои поломаешь.

На моих воротах остры колья -

Сама знаю...

Милая, не летай под окошком,

Не дразни меня, и так больно.

Мне б с тобою улететь пташкой

На волю...

Ласточка, смотри, костры в поле!

Не по мне ли то горят травы?

Не по мне ли то звонят колоколы

Так рвано?

Знаешь, милая, в груди тяжко...

За воротами стоят люди.

Кто там едет в свадебной упряжке?

Да нелюбый!

Я с тобою со двора в поле.

Через поле к скалам да к морю.

Над водой взлечу тебе чёрной

Сестрою.

Буду песни петь, как ты - звонко,

Будет хвост, как твой - двойной, тонкий.

Забери меня с собой чёрной,

Да живою.

Ластівка, не сідай на ворота -

Крила чорні свої поламаєш.

На моїх воротах гострі кілки -

Сама знаю...

Мила, не літай під віконцем,

Не дражни мене, і так боляче.

Мені б з тобою полетіти пташечкою

На волю...

Ластівка, дивись, багаття в полі!

Чи не мені це горять трави?

Чи не по мені то дзвонять дзвони

Так рвано?

Знаєш, люба, у грудях тяжко...

За брамою стоять люди.

Хто там їде у весільній упряжці?

Та нелюбий!

Я з тобою з двору на полі.

Через поле до скель та до моря.

Над водою злету тобі чорною

Сестрою.

Пісні співатиму, як ти - дзвінко,

Буде хвіст, як твій – подвійний, тонкий.

Забери мене з собою чорною,

Так живою.