Немой - Анна Пингина

В постель как в серую пыль

Забыть в холодном бреду

Себя и весь белый свет

Уйти в кому

Листать волшебные сны

Губами касаться стен

И пить запоем твои

Глаза-галюциноген

Не мой

Не моя

Не боль

Не ты и не я Немой

Немая

Усталая

Талая палая вода

Последней каплей тепла

Взорвать тюрьму простыней

Посметь не помнить себя

Твоей

И память рассеет мрак

Заставит мозг не болеть

Мне надо я поняла

Сказать успеть

сл.

и муз.

Анны Пингиной

У постіль як у сірий пил

Забути в холодному маренні

Себе і все біле світло

Піти в кому

Погортати чарівні сни

Губами торкатися стін

І пити заспіваємо твої

Очі-галюциноген

Не мій

Не моя

Не біль

Не ти і не я Німий

Німа

Втомлена

Тала гаряча вода

Останньою краплею тепла

Висадити в'язницю простирадлом

Посміти не пам'ятати себе

Твоєю

І пам'ять розсіє морок

Змусить мозок не хворіти

Мені треба я зрозуміла

Сказати встигнути

сл.

і муз.

Ганни Пінгіної