Emanuela e io - Amedeo Minghi

Emanuela ed io

Insieme

C’hanno spezzato il cuore i grandi

Come Africa e Brasile abbracciati

Ma c'è di mezzo il mare, fra noi

Emanuela sola

Col suo sguardo perduto

Una bambina annoiata d’estate

Io coi capelli lunghi, annodati dal sole

Come intrecciati dal sale

Emanuela vide la mia barca arrivare:

Fu …

Per portare il tramonto al suo cuore

Emanuela ride

Ride alla schiuma che

S’alza nel Cielo

Emanuela ride

Ride all’oro antico

Al mio tuffo nel mare

A quell’Amore bambino

A quel sogno perduto per noi

Che siamo grandi ormai

E molto saggi.

Emanuela e io insieme

Come la notte al cuore

Come favole dolci

Come il corallo è sangue

I pescatori ne fecero

Collane rosse per Amore

Emanuela ed io insieme

Tremando a una carezza che

Svelava il mistero

Sdraiati in una notte azzurra

Piangendo

Al mistero scoperto di

Una fine d’estate

Emanuela ed io

Smarriti all’inverno

Alla città ed alle foglie bagnate

Con le sue mani fredde

Nella stessa mia tasca

Per riscaldarci

Il cuore e le dita

Emanuela ed io

Tornammo

Al mare d’inverno

Divenne notte l’Amore

Emanuela rise

Rise alla schiuma

Che s’alza al Cielo

Emanuela ride

All’oro antico

Al mio tuffo nel mare

A quell’amore bambino

A quel sogno finito per noi

Che siamo grandi

E molto saggi…

Емануела і я

Разом

Великі розбили наші серця

Як Африка та Бразилія обіймалися

Але між нами море

Емануела одна

Своїм втраченим поглядом

Маленька дівчинка нудьгує влітку

Я з довгим волоссям, зібраним сонцем

Неначе переплетена сіллю

Емануела побачила, як прибув мій човен:

Це було ...

Щоб принести захід сонця до його серця

Емануела сміється

Сміється з піни, що

Він піднімається на небо

Емануела сміється

Він сміється над древнім золотом

Щоб я пірнув у море

До цієї дитини Любові

До тієї втраченої для нас мрії

Що ми тепер великі

І дуже мудрий.

Емануела і я разом

Як ніч для серця

Як солодкі казки

Як корал - кров

Рибалкам вдалося

Червоні намиста для кохання

Емануела і я разом

Тремтячи від ласки що

Це розкрило таємницю

Лягти в синю ніч

кричати

На розкриту таємницю

Пізнє літо

Емануела і я

Загублений взимку

До міста і мокрого листя

Своїми холодними руками

У тій же кишені, що й у мене

Щоб зігріти нас

Серце і пальці

Емануела і я

Ми поїхали назад

Взимку на море

Кохання стало ніччю

Емануела засміялася

Він сміявся з піни

Що піднімається до Небес

Емануела сміється

Зі старовинним золотом

Щоб я пірнув у море

До тієї дитячої любові

Щоб сон для нас закінчився

Що ми великі

І дуже мудро...