In esilio andremo soli - Amedeo Minghi

Su di noi

baci corrono.

Vedrai

che dopo volano.

Sui tuoi rami giovani…

Vedrai

mi azzardo a stringerti

con lo sguardo.

In te

si ritrovano

i miei

spariti aneliti.

I miei

persi spasimi.

Le mie

mani vive

Le dita abbondano.

il corpo facile.

Festeggiamolo…

Io porto un tavolo

e tu il dolce.

Tra noi

invitiamoci.

E poi

Non risvegliamoci.

Sarai

il lenzuolo mio

far

da cuscino a Te.

In esilio e soli Amore mio

Visibilio insieme

e vivaddio !

in esilio andremo soli

dentro un vagoncino blu!

Diremo addio

ai giorni inutili.

Addio…

inquietudini

A voi

prudenze timide,

baci miti.

Addio

ombre e tremti.

Addio

stentato vivere.

Addio

solo chiacchere.

Te ne vai

Vengo via con Te.

Ponti d’oro e amori a fiumi

e in quell’acqua solo noi

Addio tempo che consumi ore e ore senza Lei.

In esilio soli soli dentro

un vagoncino blu

I baci corrono

raggiungiamoli…

E addio.

Addio.

Над США

поцілунки біжать.

Ти побачиш

які потім летять.

На твоїх молодих гілках...

Ти побачиш

Я смію обіймати тебе

з виглядом.

В тебе

вони зустрічаються

мій

зникли бажання.

мій

втрачені спазми.

Шахта

живі руки

Пальці рясніють.

тіло легке.

Святкуймо це...

Приношу стіл

а тобі десерт.

Між нами

давайте запросимо себе.

Тоді

Давайте не прокидатися.

Ти будеш

мій аркуш

далеко

від подушки до тебе.

У вигнанні й на самоті моя любов

Видно разом

і до побачення!

ми підемо у вигнання одні

всередині синього вагона!

Ми попрощаємося

до марних днів.

до побачення…

тривоги

Тобі

боязка розсудливість,

ніжні поцілунки.

До побачення

тіні і тремти.

До побачення

важко жити.

До побачення

просто поспілкуватися.

Ти йди геть

Я йду з тобою.

Золоті мости і ріки кохання

а в тій воді тільки ми

Прощавай, час, який витрачає години й години без тебе.

На засланні сам усередині

синій вагон

Поцілунки біжать

приєднаймося до них...

І до побачення.

До побачення.